УКУ турбує не сам факт виділення грошей на будівництво меморіалу московськими бізнесменами єврейського походження Міхаілом Фрідманом, Павлом Фуксом і Германом Ханом. Турбує УКУ той факт, що справу меморіялізації цього пам’ятного місця державного значення фактично віддано в приватні руки, а контроль з боку держави зведено до мінімуму.
"В жодній іншій країні це було б немислимим. Професор єврейської історії Північно-Західного університету у США Йоханен Петровський-Штерн слушно зауважив, що передача російському проєктові в багатолітню оренду всієї території Бабиного Яру може стати новим «Севастополем», з якого розпочнеться культурна окупація Києва, як 2014 року із Севастополя розпочалась військова окупація Криму. Не можна не погодитись і з думкою англійського історика Віллема Блекера, що в контексті військової агресії Росії Бабин Яр слід розглядати, у певному сенсі, як питання національної безпеки", - наголошують в УКУ.
"Ігнорування владою потенційної загрози цілковито недопустимим і переконані, що Українська держава має перебрати контроль за концепцією меморіялізації та її втіленням, розділивши цю відповідальність із українським громадянським суспільством. Потрібен саме подвійний контроль, оскільки своїми дотеперішніми діями й ігноруванням слушних пересторог влада суттєво підірвала довіру до себе. І що впертіше й демонстративніше державні керівники й Наглядова рада проєкту ігнорують ці перестороги, то більше підживлюють їх", - йдеться у Зверненні УКУ.
В УКУ розкритикували «творчу» концепцію проєкту авторства російського кінорежисера Іллі Хржановського: "У тих елементах проєкту, які були оприлюднені, ми не відчуваємо духовної глибини юдейської релігійної традиції, з якої виросла традиція християнська. У мистецькому оздобленні планованого меморіялу ми натомість бачимо крикливе прагнення зімітувати людський біль, але, на жаль, не бачимо пошани до нього... Не можна логічно пояснити і той факт, що «меморіяльну синагогу» як частину проєкту збудовано на території православного цвинтаря – і знову з упертим ігноруванням протестів громадськості. Конфліктогенність такого рішення очевидна – у всіх нас у пам’яті протести єврейської громади, коли на місцях єврейських поховань чи бодай у місцях, які з ними межують, з’являються меморіальні хрести. І всім зрозуміло, що навіть найменший конфлікт у такому чутливому місці, як Бабин Яр, стане знахідкою для російської пропаганди в її інформаційній війні проти України. Не допустити цього – обов’язок чинної української влади. Тому ми повністю підтримуємо твердження Всеукраїнської ради Церков і релігійних організацій, вміщене у її зверненні від 5 квітня 2021 року, що «реалізовуючи подібні проєкти, слід враховувати не лише високі світові стандарти науковості, а й релігійні почуття та традиції тих конфесій, вірні яких покояться на даній території».
УКУ також застергає від тлумачення протестів проти здійснюваного проєкту як спроби його «політизації», прояву прихованих антисемітських настроїв чи наміру «переписати історію» на свою користь.
"Меморіялізація Бабиного Яру важить для українського суспільства дуже багато, а найменша помилка може коштувати нам усім дуже дорого. І навпаки, консолідація українського суспільства довкола українського проєкту меморіялізації Бабиного Яру допомогла б не лише нам, живим, осмислити болісну травму минулого, а й душам невинно убієнних знайти нарешті бажаний мир", - наголошують в УКУ.