У Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» представники України і Польщі вшанували пам’ять жертв Катинського розстрілу.
«Катинський розстріл» — це символічна назва масових страт польських військових, які потрапили в полон в СРСР під час радянської окупації Польщі у 1939 році, повідомляє повідомляє Міністерство культури України.
У Національному історико-меморіальному заповіднику «Биківнянські могили» польсько-українська урядова делегація вшанувала пам’ять жертв Катинського розстрілу. У церемонії взяли участь заступник Міністра культури Іван Вербицький, Голова УІНП Олександр Алфьоров, голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський, Посол з особливих доручень МЗС Марко Шевченко, голова Управління у справах ветеранів війни та жертв репресій Республіки Польща Лех Парелл, заступник державного секретаря Міністерства культури та національної спадщини Республіки Польща Марек Кравчик, тимчасово повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич. До церемонії також долучилися представники органів державної влади України, духовенства, польської громади в Україні, дипломатичного корпусу, громадських об’єднань.
Іван Вербицький подякував польським партнерам за солідарність і послідовну співпрацю у справі збереження історичної пам’яті. Він наголосив, що пам’ять про жертв радянських репресій є спільною для українського та польського народів.
«Сьогодні ми вшановуємо пам’ять польських і українських жертв радянського режиму. Для України ця трагедія є особливо близькою, адже, як і багато поляків, тисячі українців стали жертвами тоталітарної системи», — зазначив заступник Міністра.
Він також підкреслив, що злочини радянського режиму є частиною ширшої історії російського імперіалізму, який у різні історичні періоди — царський, більшовицький та сучасний — намагався перешкодити прагненню народів до свободи та незалежності.
«На цій землі відбулася страшна помста російського уряду, який не пробачив польсько-українського союзу, який розбив російську армію у 1920 році. Вони не пробачили це тоді – не можуть пробачити це зараз. Ця кривава помста триває і сьогодні на території України. Лише Богові відомі імена тих, хто похований у Биківні. Наша справа, як нащадків, відновлювати й пам’ятати імена», – заявив Голова УІНП Олександр Алфьоров.
Своєю чергою голова Управління у справах ветеранів війни та жертв репресій Республіки Польща Лех Парелла зауважив, що Биківня – це місце поховання близько ста тисяч жертв радянських репресій різних національностей, що свідчить про те наскільки кривавим шляхом йшов радянський комунізм.
Заступник державного секретаря Міністерства культури та національної спадщини Польщі Марек Кравчик у своїй промові зазначив, що всі військові цвинтарі є невпинним воланням про важливість миру. Адже вони наочно дають усвідомити наскільки жахливою є війна та скільки людських житті вона поглинає.
«Катинські цвинтарі» виконують ще одну роль – вони є застереженням і промовистим нагадуванням того на які насправді злочини здатна комуністична система», – додав Марек Кравчик.
Тимчасово Повірений у справах Польщі в Україні Пьотр Лукасевич наголосив, що польський та український народи знають, яку високу ціну доводиться платити за свободу і це взаємне розуміння болю та кривд, які вчинив протягом віків російський імперіалізм, об’єднує наші народи.
Церемонія завершилася екуменічною молитвою за участю представників церков і релігійних організацій, а також покладанням квітів до Міжнародного меморіалу жертвам тоталітаризму 1937—1941 років.
Також учасники заходу вшанували пам’ять тих, хто загинув захищаючи свободу і незалежність України з 2014 року, поклавши квіти до Стіни пам’яті загиблих захисників України на Михайлівській площі в Києві.
Нагадаємо, що саме 5 березня 1940 було ухвалене рішення про «розвантаження тюрем», згідно з яким з квітня до травня співробітники НКВС здійснили масові розстріли польських військових у Катинському лісі на Смоленщині, в тюрмах Калініна (тепер – Твер), Києва та Харкова.