Унікальний іконостас меморіалу «Козацькі могили» потребує реставрації, - звернення ПЦУ
Про це повідомляє прес-служба ПЦУ, передає Главком.
Як зазначається, унікальний іконостас вкотре потребує реставрації. Є також думка перенести «Голгофу» в приміщення Дубенського замку, а на фасаді Георгіївського храму викласти мозаїку за сюжетом Їжакевича. Але остаточного рішення наразі керівництвом заповідника не ухвалено.
Георгіївський храм – головна споруда меморіалу «Козацькі могили», і його аналогів немає у світі.
По-перше, Свято-Георгіївський храм побудований в унікальному історичному місці, де в 1651 році відбулася одна з найчисельніших битв в тогочасній європейській історії. В цій битві під Берестечком полягло близько 10 тисяч козаків та селян, відстоюючи православну віру, честь і волю нашої держави.
По-друге, цей храм має три рівні-поверхи, на кожному з яких розміщено окремі приділи з престолами. Спочатку спорудили його підземну частину – церкву святої Параскеви-П’ятниці та козацьку усипальницю-гробницю. Середній приділ – на честь святого Георгія Переможця, а третій, верхній, на хорах – на честь святих Бориса і Гліба. Приділи розміщено один над одним, що є самобутнім у церковній архітектурі.
По-третє – унікальний зовнішній іконостас: на фасаді храму зображена «Голгофа». Коли відбуваються заходи з вшанування полеглих у Берестейській битві, то богослужіння звершується перед храмом, перед «Голгофою». Її автором є відомий художник Іван Їжакевич, який створював розпис у 1914-1915 роках.
Архітектурне рішення винести іконостас назовні пояснювалось тим, що храм призначався для урочистих відправ, які мали щороку відбуватися в дев’яту п’ятницю після Великодня (велелюдні хресні ходи до «Козацьких могил» розпочалися з 1909 року). Тому від самого початку було зрозуміло, що жодна, навіть найбільша за своїми розмірами споруда не спроможна буде вмістити усіх вірян, які прагнули віддати шану полеглим козакам та помолитися Господу. Цю перешкоду було подолано завдяки сміливому і оригінальному рішенню: винести іконостас назовні. Церква опинилася просто неба, паперть перетворилася на солею.
До Пляшевої у 1914 році іконописець Іван Їжакевич приїхав на запрошення духовного опікуна спорудження Георгіївської церкви о. Віталія (Максименка) та Володимира Леонтовича, котрий, власне, керував будівництвом. Митець разом з учнями створили композицію «Голгофа», яка заповнила всю площину на вхідному фасаді будівлі, а також оздобили зводи над балконами, прикрасили царські врата і двері. Подальшим планам завадила Перша світова війна. Там, де було відведено місце іконописам, розташувалася конюшня. А полотна для панорами Берестейської битви, створені Їжакевичем, австрійці вивезли в невідомому напрямку…
«Голгофа» Їжакевича – зовнішній іконостас, унікальний для української архітектури. Майстер робив розпис понад сто років тому на оцинкованій блясі, бо задумувалось спочатку, що те зображення буде тимчасовим. Згодом його мали замінити кам’яною мозаїкою. Загальна площа – понад 50 метрів квадратних. Вона була написана на окремих листах, які були скріплені, коли монтувалися на фасаді храму. Зрозуміло, що за сотню років, під дією сонця, дощів, вітрів, морозів тощо, величний образ втратив початкову привабливість: ікони потьмяніли, зіпсувалися фарби, місцями проступає цвіль та іржа.
