Унікальний греко-католицький храм Пресвятої Богородиці у Гребенові може стати наступною мішенню горе-реставраторів
Ініціатива зведення нового бляшаного покриття у храмі Пресвятої Богородиці належить місцевому пароху. Він вже оголосив про початок у найближчому часі таких робіт. Проте покрівельні роботи храму, який належить до перлин українського зодчества, не були узгоджені з Управлінням охорони культурної спадщини Львівської ОДА.
В самому Управлінні РІСУ повідомили, що жодного дозволу на проведення покрівельних робіт у цьому храмі надано не було, оскільки звернень від громади не надходило. Як стверджують в Управлінні охорони культурної спадщини, такі роботи без попередньої оцінки фахівців проводити заборонено, бо це може призвести до руйнації храму.
За словами місцевих майстрів, перекривати храм потреби немає, оскільки існуюча покрівля не протікає.
За оцінками фахівців, не зовсім вдалий ремонт на початку 90-х років минулого століття у цьому храмі вже дещо зіпсував зовнішній вигляд – олійна фарба забила фактуру зовнішньої оббивки стін. В непорушеному стані збереглися лише іконостас і “павук” – підвісний оздобний світильник для свічок.
Храм Пресвятої Богородиці збудований за проектом архітектора Лева Левинського замість згорілої у 1923 р. дерев`яної церкви. Відбудували храм у 1927 році завдяки зусиллям священика отця Смачила. Після другої світової війни певний час тут діяв музей. У 1989 р. храм повернули віруючим УГКЦ. До війни церква входила до переліку об’єктів "вартих відвідин" і називалася Святого Володимира , на даний – час Пресвятої Богородиці.
Церква традиційно для цих місць зорієнтована вівтарем на схід. Перед входом до храму встановлені 2 пам'ятних хрести на честь 950 - ліття і 1000 - ліття хрещення Русі.
На сайті Дерев’яні Церкви Львівщини про цю церкву міститься наступна інформація: Храм захоплює своїми формами, адже зовсім не нагадує типові бойківські церкви, розташовані в сусідніх Скольому та Коростові. Одна з наймолодших на Сколівщині, святиня у Гребенові стоїть на кам`яному фундаменті, тризрубна, до вівтаря з півночі та півдня прибудовані ризниці, до бабинця від заходу - присінок, який з обидвох сторін має прибудови, які на восьмибічних вежах накриті низькими двоярусними верхами. Між даними об`ємами і навою з півночі та півдня утворилися ніші-галереї, які мають по п`ять профільованих дерев`яних стовпів кожна. З південної галереї є додатковий вхід у наву. Головний вхід від заходу трохи заглиблений між сусідніми прибудовами. Перед дверима - чотири різьблені колони, ліворуч на стіні висить пам`ятка "Заходи пожежної безпеки в культових спорудах", праворуч на зовні видно пам`ятну дошку в честь святкування 400-ліття Берестейської Унії в 1996р. Стіни нижче піддашшя складаються з брусів зрубу, вище - покриті фарбованим гонтом. Вівтар наву та бабинець на четвериках завершують світлові восьмерики (над навою вищий), накриті банями складної форми, які увінчані ліхтарями з маківками. На південний-схід від церкви стоїть дерев`яна триярусна дзвіниця, накрита наметовим дахом, який переходить у восьмерик завершений низьким куполом з ліхтарем і маківкою.
