У Бережанському краєзнавчому музеї на Тернопільщині зберігається унікальний образ, вишитий риб’ячою кісткою. "О Мати Божа, спаси нас!" – вишито на іконі. Знизу напис – "На спомин із тюрми" і дата – "20 травня 1949 року".
У Бережанському краєзнавчому музеї на Тернопільщині зберігається унікальний образ, вишитий риб’ячою кісткою. "О Мати Божа, спаси нас!" – вишито на іконі. Знизу напис – "На спомин із тюрми" і дата – "20 травня 1949 року", повідомляється на порталі "Бережани і Бережанщина".
Ікону передала в музей Розалія Рига (1914–2004), яка вишила її на засланні в Магадані. Жінка родом із села Рай. Школу закінчила у Калуші, нині Івано-Франківська область, вивчилася на кравчиню. 1932 року вийшла заміж за Григорія Ригу із села Верхня, народили синів Романа та Ігоря. Дорогою до свекрів заходили до Богдана Яцківа – референта Служби безпеки Організації українських націоналістів Карпатського краю. Коли захворіла його дружина, Розалія за підробленими документами привезла її в лікарню Калуша. Григорія розстріляли 1946 року. На початку 1949‑го арештували Розалію Ригу. Вирок – 25 років таборів. Вийшла на волю після смерті Сталіна – 1956-го. Повернулася до Раю. Працювала у Бережанах на овочево-сушильному заводі.
Ікона розміром 12 на 12 см. Вишита виторочками з жіночих хусток та зі спідньої білизни. Голки у тюрмі забороняли. Жінки вишивали кістками від риби, які передавали чоловіки з сусіднього табору. "Якби в тюрмі дізналися, що вишиває Богородицю, додали б мамі ще п'ять років. Після виходу з тюрми ховала ікону у швейній машинці. Після маминої смерті не могли знайти реліквію. Торік дізналися, що мама передала її в музей", – розповідає 83-річний Роман Рига, син Розалії. Історію ікони опублікував у місцевій газеті протоієрей Євген Заплетнюк. "Жінка привезла додому лише те, що було їй найдорожче, – ікону Богородиці, до якої молилася", – каже отець Євген.