Помісний Собор УПЦ КП, дослідивши життя і мученицький подвиг першого київського князя-християнина Аскольда-Миколая, вирішив його канонізувати і приєднати до лику святих.
Про це повідомляє офіційний сайт Київського Патріархату.
Помісний Собор відтак ухвалив:
- приєднати благовірного князя Аскольда, святого першомученика Київського, до лику святих для загального церковного шанування і занести його ім’я у православний церковний календар;
- чесні останки благовірного князя Аскольда, святого першомученика Київського, із причини давності літ від події мучеництва залишити на волю Божу;
- пам’ять благовірного князя Аскольда, святого першомученика Київського, відзначати в неділю 2-гу після П’ятидесятниці, у день Собору всіх святих;
- написати ікону для поклоніння відповідно до визначення Святого Сьомого Вселенського Собору;
- надрукувати житіє благовірного князя Аскольда, святого першомученика Київського, і скласти йому богослужіння, а до цього відправляти службу за Загальною мінеєю;
- благословити будівництво храмів на честь благовірного князя Аскольда, святого першомученика Київського;
- сповістити про канонізацію благовірного князя Аскольда Предстоятелів Помісних Православних Церков.
Довідка: князь Аскольд - володар давньоруської держави, або скоріше — лише Києва. Здобув владу, можливо, перед 860, загинув у 882 році.
За однією із версій, Аскольд походив з князівської династії, започаткованої Києм, і був рідним братом князя Діра. За іншою — був воєводою Діра і успадкував владу після його смерті.
У 860 році Аскольд очолив перший документований самостійний похід Русі на Константинополь. Причиною і приводом для походу на Константинополь могли бути, зокрема, утиски київських послів і купців або ж напад на руських рибалок біля острова Березань і Білобережжя (Тендрівської коси).
Після поразки у бою князь вирішив охреститись. За його прикладом християнство прийняло чимало київської знаті і воїнів. Початок християнізації Руси викликав спротив з боку язичницької знаті Києва, яка, вступивши у змову проти князя Аскольда, 882 року запросила з Новгорода воєводу-язичника Олега, який через обман і підступ вбив законного володаря Руси Аскольда в одному з урочищ, приблизно за три кілометри від Старокиївської гори.
У результаті вбивства язичники знову повернули собі владу на Русі. У країні розпочалася жорстока язичницька реакція, на християн були оголошені гоніння, і всі християнські храми у Києві зруйновані.