Об’єднавчий процес між УПЦ КП та УАПЦ, який розпочався восени цього року, зазнав невдачі.
У документі владики УПЦ КП нагадали, що дві Українські Церкви не раз робили спроби об’єднатися.
«Перша спроба об’єднання була здійснена у 2000-2001 рр., коли у Константинополі в резиденції Вселенського Патріарха був підписаний «Симфонітікон», продовженням якого були домовленості на зустрічі у Тернополі. Однак ці домовленості не привели до об’єднання, бо Предстоятель УАПЦ митрополит Мефодій та деякі інші архієреї поставили умовою об’єднання відставку Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Така сама вимога була висунута і у підсумку другої спроби діалогу, що відбувався восени 2005 р.», - йдеться у зверненні.
Погодитися на такі вимоги єпископат Київського Патріархату категорично відмовляється, вважаючи, що Предстоятель Філарет має найбільший досвід архиєрейського служіння . Окрім того, усунення від церковного керма Глави УПЦ КП Патріарха Філарета, на їхню думку, є «багатолітньою мрією Московської Патріархії», яку нині намагаються реалізувати «руками згаданих діячів УАПЦ».
«Нам же фактично пропонують обміняти нашого Патріарха на архиєреїв Автокефальної Церкви. Тобто – вони прийдуть тільки тоді, коли Патріарх Філарет піде. Чи є нашій Церкві хоч найменший сенс погоджуватися на це? – запитують владики УПЦ КП.
Синод УПЦ КП нагадує, що багато представників вищого керівництва УАПЦ колись перебували у Київському Патріархаті, займали там високе становище, але з конфліктом покинули УПЦ КП.
«Митрополит Мефодій у 1995 р. був керуючим справами УПЦ КП, митрополит Андрій був у 1992-95 рр. постійним членом Священного Синоду. Більшість нинішнього єпископату УАПЦ є колишніми священниками Київського Патріархату, які пішли з нашої Церкви заради отримання єпископства».
Проаналізувавши усі пропозиції представників УАПЦ , Синод єпископів УПЦ КП ухвалив:
1. Відзначити, що пропри офіційно заявлену у вересні 2011 р. Предстоятелем УАПЦ Митрополитом Мефодієм і Архиєрейським Собором УАПЦ готовність до конструктивного діалогу про об’єднання з УПЦ Київського Патріархату, такий діалог фактично не відбувається через небажання Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія та голови комісії митрополита Андрія. Цю їхню позицію розділяють і ще деякі архиєреї УАПЦ.
2. Нагадати, що так само діяло керівництво УАПЦ під час двох попередніх спроб вести діалог про об’єднання – у 2000-2001 рр. і у 2005 р., коли процес прийняття рішень затягувався, а узгоджені домовленості та прийняті рішення потім відкидалися.
3. Керівництво УАПЦ однією з умов об’єднання висуває відсторонення Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета від керівництва Церквою.
Ці самі прагнення Московський Патріархат має протягом останніх 20 років, а тому є очевидним, що єрархи, які висувають вимогу відставки Патріарха Філарета, насправді виконують бажання Російської Церкви.
4. Відзначаючи кризовий стан УАПЦ, яка перебуває на тому ж рівні розвитку, що і 10-15 років тому, тривалі внутрішні конфлікти в її середовищі, фактичну локалізацію структури цієї Церкви в межах Галичини, підтримку в суспільстві на рівні близько 1,5%, а також той факт, що переважна більшість єпископату УАПЦ – колишні архиєреї чи священики УПЦ Київського Патріархату, які з конфліктом полишили її, в УПЦ КП заявили, що будь-які більші вимоги, які висуваються з боку представників УАПЦ, є неприйнятними.
5. Враховуючи все це вважати, що процес діалогу щодо об’єднання з УАПЦ, як з централізованою структурою, надалі неможливий через неконструктивну позицію Предстоятеля УАПЦ Митрополита Мефодія, митрополита Галицького Андрія і деяких інших представників цієї Церкви. Тому комісія з діалогу на чолі з преосвященним Димитрієм, митрополитом Львівським і Сокальським, припиняє свою діяльність.
6. Враховуючи, що Предстоятель УАПЦ митрополит Мефодій і керівництво УАПЦ знову, вже втретє, зірвали об’єднавчий процес, звернутися до архиєреїв, духовенства та вірних УАПЦ, які щиро бажають утворення в Україні єдиної Помісної Православної Церкви, з роз’ясненням позиції Київського Патріархату та закликом робити власні кроки до об’єднання.