Рішення відродити Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та зареєструвати його Статут прийняв 27 липня Синод УПЦ КП.
Рішення відродити Межигірський Спасо-Преображенський чоловічий монастир у селі Нові Петрівці Вишгородського району Київської області та зареєструвати його Статут прийняв 27 липня Синод УПЦ КП.
Передання пов’язує історію виникнення монастиря у Межигір’ї біля Вишгорода з часами Хрещення Київської Руси-України. Після кількох розорень новий етап буття монастиря розпочався у 1520-х роках.
У часи розквіту Спасо-Преображенський Межигірський монастир (монастир Межигірського Спаса) був одним з найбільш важливих монастирів Київської Митрополії, мав статус ставропігії Константинопольського Патріарха та особливі духовні зв’язки з українським козацтвом і Запорізькою Січчю.
Після руйнування Запорізької Січі у 1786 р. монастир був ліквідований царською владою. Відновлений у 1886 р., але у 1894 р. перетворений на жіночий. У 1920-х роках повторно закритий більшовиками, у 1934-35 рр. зруйнований.