Розв'язка у справі про підпал монастиря УПЦ МП в Одесі виявилася цікавою. Нагадаю, що священноначалля УПЦ МП звинуватило всіх в тероризмі проти УПЦ МП: «Не побоюся назвати те, що сталося, — терором. Адже під пряму загрозу було поставлено життя багатьох людей». Але ось палія зловили і ним виявився (колишній) послушник монастиря УПЦ МП. Головна версія у слідства – «підпал з мотивів помсти». Ось такий у нас виявився підпал Рейхстагу... Дивно (чи ні?), що той, хто перебував в монастирі виявився здатний на такий мерзотний вчинок. Цікаво і те що ж саме зробили йому представники монастиря і Одеської єпархії(?), що людина настільки побажала помсти. Втім, слідство розбереться.
Але в цілому, розв'язка вийшла драматичною, за Достоєвським:
Підпалили та за чесних людей себе шанують, людей зневажають, блідими ангелами ходять, - немає, вже який тут Миколка, голубчику Оресте Володимировичу, тут не Миколка!
Ці останні слова, після всього перш сказаного і так схожого на зречення, були надто вже несподівані. Орест Володимирович весь затремтів, наче пронизаний.
—Так... хто ж... підпалив?.. Хто терорист? — запитав він, не витримавши, задиханим голосом. Порфирій Петрович навіть відсахнувся на спинку крісла, немов вже так несподівано і він був здивований питанням.
— Як се хто підпалив?.. Як се хто терорист? — переговорив він, наче не вірячи вухам своїм, — так Ви ж і підпалили, Оресте Володимировичу! Ви і террорізіруете, пане... — додав він майже пошепки, абсолютно переконаним голосом.
Орест Володимирович схопився з дивана, постояв кілька секунд і сіл знову, не кажучи ані слова. Дрібні конвульсії раптом пройшли по всьому його обличчю.
— Це не я тероризую, — прошепотів було Орест Володимирович, точно перелякана мала дитина, коли їх схоплять на місці злочину.
— Ні, це саме Ви, Оресте Володимировичу, Ви-с та Іван Іванович, і ніхто інший, — строго і переконано прошепотів Порфирій.
Вони обидва замовкли, і мовчанка тягнулась аж до дивовижності довго, хвилин десять. Орест Володимирович сперся на стілець і мовчки куйовдив пальцями своє волосся. Порфирій Петрович сидів смирно і чекав. Раптом Орест Володимирович зневажливо глянув на Порфирія.
— Знову ви за старе, Порфирій Петрович! Все за ті ж ваші прийоми: як це вам не набридне, справді?
(«Злочин і кара», з незначними змінами)
P.S. Орест Володимирович — мирське ім'я митр. Онуфрія (Березовського), предстоятеля УПЦ МП. Іван Іванович — мирське ім'я митр. Антонія (Паканича), керуючого справами УПЦ МП.