Жодна українська Церква нині не зможе належним чином утримувати історико-культультурні пам’ятки.
«Абсолютно погоджуюся, що сьогодні жодна з українських релігійних конфесій, нажаль, ще не здатна повною мірою нести тягаря відповідальності за утримання історико-культурних, архітектурних пам’яток. Особливо це стосується УПЦ (МП). Попри всі їхні заяви, цілком красномовними є приклади їхньої діяльності, які свідчать про протилежне», — сказав експерт.
Владислав Піоро зауважив, що в утриманні пам’яток архітектури священнослужителі УПЦ (МП) керуються зовсім іншими критеріями ніж пам’яткоохоронці. За його словами, як «добрі господарники» вони зацікавлені не в збереженні оригінальних, аутентичних пам’яток, а «в наведенні ладу (в своєму ж таки розумінні), побудові нових корпусів тощо».
«Насправді вони можуть цілком щиро обіцяти, що будуть утримувати пам’ятки. Але робитимуть це так, як самі розуміють: якщо треба – перебудують (як це було, наприклад у 2007 р. із Західними в’їзними воротами до Києво-Печерської лаври, що були пам’яткою архітектури), історичні розписи замінять новими, «гарнішими» тощо», - заявив він.
«Після стількох історичних подій, що мали місце протягом останнього століття, передача пам’яток Києво-Печерського заповідника УПЦ (МП), на мій погляд, найменшою мірою може позиціонуватися як «відновлення історичної справедливості», - наголосив Владислав Піоро, голова правління ГО "Український центр розвитку музейної справи».