Архиєпископ Вінніпегу та Митрополит Канади Юрій (Каліщук) звернувся до своєї пастви, аби пояснити, чому УПЦ в Канаді відхилила пропозицію Канадської Архиєпархії Православної Церкви в Америці прийняти мощі святого князя Володимира Великого.
У зверненні Митрополита, за інформацією прес-служби УПЦ в Канаді, сказано, що мощі великого українського святого «супроводжуються літературою, такою як літургійні тексти, які посилаються на Росію та інформаційна стаття англійською мовою, під назвою “Equal of the Apostles Great Prince St. Vladimir, in Holy Baptism Basil, the Enlightener of the Russian Land Commemorated on July 15”, написана з промосковської, царської і радянської історичної точки зору». Він наголошує, що цим намагаються створити враження, що історичні персонажі і події, представлені там мають пряме відношення до сучасної "Росії", «…щоб узурпувати для Московської імперії... історію та спадщину Київської Русі».
У листі Архиєпископа сказано, що УПЦ в Канаді не може без підозр і скептицизму розглядати будь-яку пропозицію «чи то безпосередньо від Московського Патріярхату, чи через його вітку — Українську Православну Церкву (Московського Патріярхату)», а лише «як спробу втягнути Українську Православну Церкву в Канаді в сферу свого впливу або витворити хибну уяву, що так справа дійсно мається, і тим самим створити або посилити розбіжності між нами».
Митрополит Юрій також торкнувся історії Української Церкви, наголошуючи, що Церква в нашій державі повинна одержати статус автокефальної. На сьогодні, як він зазначає, її намагаються втягнути у все більшу залежність від Московської Патріархії, зокрема і шляхом відтворення «старої російської імперії через визначене і послідовне розповсюдження маячної ідеології самообману - "Русский мир"». «Це не для нас», — наголосив він та висловив сподівання, що очікує від майбутнього уряду України прохання про визнання автокефальної Церкви.
«Теперішня Російська держава та Московський Патріархат мали 19 років після розпаду Радянського Союзу для того, щоб відмежуватися від політики переслідування та репресій щодо України… Московський Патріархат повинен був визнати передачу Церкви України (1686) у свою юрисдикцію як неканонічну і разом з Вселенським Патріархатом співпрацювати, щоб визнати Українську Церкву як автокефальну Церкву в суверенній державі», — йдеться у зверненні.
Тут також наголошується, що Вселенський Патріарх Варфоломій неодноразово виявляв свою прихильність до Української Церкви. Зокрема у листі цитується одне з висловлювань Константинопольського Патріарха під час його візиту в Україну 2008 року: «…видатна серед Церков-Дочок є саме Церква України, яка знаходилася в канонічній юрисдикції Вселенського Патріярхату протягом семи століть, тобто від часу Хрещення Великого Київського князівства у 988 році до її приєднання при Петрові Великому (1687 р.) до Російської держави».
У зв’язку з такою ситуацією, як наголосив Митрополит УПЦ в Канаді, очолювана ним Церква «не погодиться, щоб її ім'я було пов'язане з поширенням тенденційної інтерпретації історії народів України та Росії, ані до співпраці з тими, що поширюють політичні ідеології й церковні проекти, які завдають шкоди Українському Народові, Українській державі і Українській Православній Церкві».