18 липня завдяки о.Степану Сусу, керівнику Центру військового капеланства УГКЦ і водночас настоятелю церкви свв.Петра і Павла вдалося потрапити до середини колишнього костелу ордену Єзуїтів – сакральної споруди, яка не була відкрита для публічного огляду як в радянські часи, так і в період незалежності. Автор цих рядків і ще група молодих людей отримали стислу інформацію про історію та сучасний стан костелу, який вважається найбільшим храмом старої частини Львова, заснований 400 років тому і який минулого року передали у власність Львівської Архиєпархії УГКЦ. Архітектором духовної споруди був італієць Джакомо Бріанко. Як відомо, Львів у 17 ст. відзначався фахівцями різних сфер життя, місто було полікультурне. Взагалі, як сказав о. Степан, колишній єзуїтський костел у Львові є прототипом церкви «Іль Джезу» у Римі (церква Ісуса), тисячі сакральних споруд такого типу були характерні для тогочасної Європи та й американського континенту. Щодо розмірів церкви, то вони такі: довжина 41 метр, висота - 26 метрів, ширина - 22,5 метри. Думаю, повнішу історію цього храму вдасться опублікувати в іншій рубриці сайту РІСУ з відповідними фотографіями.
А поки що їх зробити не дуже то й легко, практично вся площа колишнього костелу зайнята фондами Львівської національної бібліотеки ім.В.Стефаника. Тому до шедеврів інтер’єру єзуїтського костелу доводилося приглядатися через вузькі проходи між височезними стилажами, крізь які вельми габаритна особа мала би труднощі з пересуванням. Та все ж про шедеври: є унікальне розп’яття, орган, а престол взагалі неможливо наразі побачити… Не так давно завершилося встановлення дахівки на храм, стара вже протікала.
Чимало львів’ян та майбутніх гостей сподіваються, що теперішня церква свв.Петра і Павла до кінця року все-таки стане святинею, а не місцем зберігання більше 2 мільйонів примірників книг, і в ній знову під високі склепіння храму полине пісня прослави Господа, Який наділив людей талантами звести і облаштувати такі унікальні споруди. Їх не здатен стерти пил часу, тільки шкода, що покоління львівських городян так і не мали змоги побачити внутрішньої краси колишнього костелу Єзуїтів…