У суботу, 21 травня, в паломницькому місці Маріяповч в Угорщині відбулася Архиєрейська Літургія за Україну.
За повідомленням Департаменту інформації УГКЦ, молитву очолив митрополит Угорської Греко-Католицької Церкви владика Филип Кочіш. Із ним співслужили: владика Абель Сочка, єпарх Ніредгазький, владика Атаназій Орос, єпарх Мішкольцький. У службі взяли участь священники угорського деканату в Україні та душпастирі, які опікуються українською громадою в Угорщині: о. Дам’ян Габорій, о. Андрій Белеканич, ЧСВВ, і о. Михайло Станко, ЧСВВ.
Літургію організовали для українських біженців, які змушені були тікати з України внаслідок російської агресії, і тих, хто в Угорщині ними опікується. Серед волонтерів були представники різних благодійних організацій. Від української сторони були волонтери фундації УГКЦ в Угорщині.
До присутніх з Божим словом звернувся владика Абель, який наголосив на важливості миру у світі.
Марія Повч – невелике містечко на території нинішньої Угорщини, в минулому село Карпатської Русі – один із найвідоміших паломницьких центрів Західної Європи. Тут, у греко-католицькому василіянському монастирі св. Михаїла зберігається чудотворна ікона Матері Божої Повчанської, що її греко-католики Закарпаття вважають покровителькою свого краю.
Історія образу сягає ХVІІ ст., коли селянин Лаврентій Гурт придбав і подарував його церкві в с. Повч. 4 листопада 1696 року, під час богослужіння з очей Пресвятої Богородиці потекли сльози. Чудо сльозіння тривало з невеличкими перервами понад місяць. Свідками цього явища, а також численних зцілень стали сотні людей. Спеціальна церковна комісія підтвердила чудо плачу, і образ проголосили чудотворним. До церкви, де зберігалася ікона, відразу потягнулися паломники, слава про неї рознеслася на ціле Закарпаття.
Невдовзі прославлену ікону перевезли до Відня, столиці тодішньої Австро-Угорської імперії, і виставили її для вшанування в кафедральному соборі Австрії – церкві св. Стефана (Штефансдом), де вона перебуває до сьогодні. У с. Повч залишили нововиготовлену копію образу. Однак за якийсь час сльозами вкрилася й ікона-копія. У 1715 році церковна комісія проголосила її чудотворною, а Папа Пій VІ наділив Повчанську обитель правом повного відпусту в дні п’ятьох Богородичних свят. Найбільше прочан відвідували церкву на свято Успіння Пресвятої Богородиці, який із того часу традиційно називають «руським відпустом».
У 1848 році Папа Римський Пій ХІІ надав церкві в Маріяповчі статус базиліки. В Україні такий статус має лише Львівський кафедральний собор св. Юра. У 1991 році Маріяповчанську базиліку відвідав Святіший Отець Іван Павло ІІ.
Втретє Повчанська Богородиця заплакала в 1905 році. Чудо плачу досліджували тоді не тільки церковна комісія, але й учені з Будапештського університету і визнали його дійсним та достовірним. Вчетверте сльозіння повторилося 1917 року.
У світі не існує жодної ікони, яка б являла чудо сльозіння так багато разів.