В РПЦ збираються знову заробити на незнанні вірян.
28 квітня 2017 року голова Відділу зовнішніх церковних зв`язків РПЦ, митрополит Іларіон (Алфєєв) заявив, що до Росії привезуть мощі святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських. Святиню планують виставити для поклоніння в період з 21 травня по 28 червня цього року.
В анонсі митр. Іларіон зазначив, що «це унікальна подія, адже за увесь період 930 років перебування мощів в Барі, вони ніколи не покидали міста». Своєрідно виглядає обґрунтування цього «безпрецедентного» дійства. Зазначається, що для більшості православних Росії паломництво до мощів святителя є важкодоступним.
Як стало відомо, ця подія є наслідком домовленості між патріархом Кірілом та Папою римським Франциском. Релігійні лідери начеб то погодили це ще 12 лютого минулого року, під час зустрічі на Кубі. Однак виникає питання, чому приїзд святині вирішили організувати саме зараз. Цікаво, що на сайті апостольського престолу, на момент написання новини, згадки про майбутнє перебування мощів видатного християнського святителя не було.
Однак в словах митрополита присутня маніпуляція. Коли зазначається, що мощі не покидали міста Барі, в пересічного вірянина найчастіше виникає уявлення, що це «унікальна подія», «вперше в історії», частина мощів прибуде до Росії. Однак, якщо ми проаналізуємо офіційні сайти найвідоміших російський монастирів, то з цікавістю виявимо, що в московських Сретенському і Донському монастирях, а також Олександро-Невській лаврі в Санкт-Петербурзі постійно знаходиться частка мощів святителя Миколая Чудотворця. А отже у віруючих в дійсності немає перешкод для поклоніння мощам святителю, бо частки його тіла є і в Москві, і в Санкт-Петербурзі, а скоріш за все і кафедральних соборів інших міст.
Це все нагадає гарно відпрацьовану РПЦ технологію «гастролюючих святинь», коли якусь релігійну реліквію активно піарять пов`язані з Московською патріархією ЗМІ.
Вперше цю технологію апробували на московському прикладі «Поясу Богородиці». Навколо церковні фонди створили медіа-подію, розробили грамотну рекламу і в результаті в черзі до святині віруючі стояли по 20 годин, і це взимку, і це при тому, що така сама частка поясу, просто трохи менша за розмірами, постійно зберігається в одному з московських храмів.
Вдруге цю технологію застосували до «Дарів Волхвів», до речі саме тоді – на початку 2014 року і з`являється термін «гастролююча святиня». Варто також зазначити, що акцію навколо «дарів» забезпечував церковний фонд Василя Великого, що належить К. Малофєєву. В супроводжуючій реліквію службі охорони до революційного Києва, в січні 2014, а потім і до Криму, прибув Ігор Гіркін. Детально про прикриття святинею для здійснення підготовки анексії півострова можна подивись тут.
В Україні в цьому році такою «гастролюючою святинею» були мощі святого Пантелеймона. На офіційному сайті УПЦ зазначається, що «це унікальна подія», «нагода доторкнутися до такої святині випадає лише раз у житті», а також наголошувалось на короткому терміні прибування святині («лишень чотири дні»), скоріш за все із натяком про необхідність встигнути. І дійсно багато віруючих прийшло до собору на поклоніння, за різними підрахунками їх число сягнуло 100 тисяч.
Цікаво, чи знали або знають нині віруючі, що в усіх трьох найбільших на найвідоміших одеських монастирях зберігаються частки мощей вмч. Пантелеймона? На сайтах Іверського та Пантелеймонівського монастирів ця інформація є у відкритому доступі. З Ільїнським трохи важче, оскільки після того, як протодиякон Андрій Кураєв висміяв настоятеля цього монастиря за доволі специфічні реліквії (які саме кожен може сам подивитись), сторінку про святині обителі видалили, однак в інтернет-архіві з нею можна легко ознайомитись. А під 77 номером саме згадуються мощі вмч. Пантелеймона.
Все це дуже чітко вкладається в логіку доказів журналістів російської «Мєдузи», щодо функціонування РПЦ як франшизи.