В середу 20 вересня в Києві відбувся круглий стіл на тему: «Особливості юридичного статусу релігійних організацій у правовому полі України: статус неприбутковості». Захід організував Департамент зовнішніх зв’язків в Україні Патріаршої курії УГКЦ.
В середу 20 вересня в Києві відбувся круглий стіл на тему: «Особливості юридичного статусу релігійних організацій у правовому полі України: статус неприбутковості». Захід організував Департамент зовнішніх зв’язків в Україні Патріаршої курії УГКЦ.
Відкриваючи засідання керівник цього Департамента протоєрей Олекса Петрів зауважив, що метою круглого столу є обговорення змін до Податкового кодексу України, які змушують релігійні організації перереєстровувати їхні статути. Священик запропонував за результатами дискусії створити спільний документ та відправити його законодавцям для урахування позиції Церков при ухваленні рішень.
Отець Олекса вважає, що запроваджені зміни свідчать про нерозуміння законодавцями природи Церкви та релігійних організацій. Метою Церкви не є заробіток чи отримання прибутку. Потрібно диференціювати різні типи громадських організацій, а релігійні організацій не тотожні іншим об’єднанням громадян. Священик зазначив, що рік тому було прийнято законопроект № 5050, який частково знімав цю проблему. Отець Олекса висловив прохання до депутатів підтримати законопроект № 6696, який на законодавчому рівні закріпить за релігійними організаціями статус неприбуткової організації.
Позицію УПЦ КП представив архиєпископ Євстратій (Зоря). Він вважає, що опоненти цього законопроекту хочуть оподаткування Церков і релігійних організацій. Владика нагадав, що практикою оподаткування Церкви займалась комуністична влада. «І що сталося з СРСР?» – риторично питає він. Владика також зазначає, що при вступі до Ради Європи Україна взяла на себе зобов’язання щодо реституції церковного майна. Однак до сих пір не виконала цієї обіцянки. Київський Патріархат розуміє усю складність теми та не вимагає від Держави повернення майна, однак вважає за необхідне скасувати обов’язкову перереєстрацію статутів релігійних організацій.
Серед законодавців був присутнім тільки народний депутат від Опозиційного блоку Юрій Мірошніченко. Він вважає існуючу нині процедуру реєстрації релігійних організацій дискримінаційною. Нардеп також переконаний, що релігійні організації за своєю правовою природою є неприбутковими, а додаткове зазначення цього ще й в статуті як раз і свідчить про дискримінацію. На питання присутніх коли можна буде ухвалити законопроект № 6696, депутат не зміг конкретно відповісти, адже поточна сесія і так перевантажена купою законопроектів, які запроваджують реформи у медичній, пенсійній та судовій галузях. Однак пообіцяв, що вже 21 вересня під час щочетвергового молитовного сніданку обговорить це з колегами по Парламенту для оформлення відповідного звернення до Апарату Верховної Ради.
Підтримав необхідність скасування зайвих бюрократичних перепон в діяльності релігійних організацій і Директор департаменту у справах релігій та національностей Міністерства культури Андрій Юраш. Він не згоден з деякими коментарям та оцінками виступаючих, однак в цілому підтримує необхідність прийняття з/п № 6696. Більше того, Департамент разом з функціонуючою при ньому експертною радою запропонували створити для релігійних організацій принцип «єдиного вікна». Тобто в державних органах буде створено єдиний сервіс, в якому можна буде вирішити будь які питання та отримати документи для діяльності релігійної громади. Зараз проект змін представили ВРЦіРО, а вже потім проект подадуть до Парламенту.
Чиновник із Мінкульту також зауважив, що в Україні наразі одне з найліберальніших законодавств у релігійній сфері. Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» є гарантом збереження прав і свобод громадян. Європа може тільки мріяти про ті права і свободи, які є в Україні, зазначає пан Юраш, маючи на увазі релігійні свободи. Також він поінформував, що станом на 1 вересня 2017 року, близько 40% громад вже перереєструвалися, а ще 20-22% подали документи, тобто до кінця року встигнуть внести необхідні зміни більше половини релігійних організацій України. А отже ситуація не є такою критичною, як її малюють.
Директор Департаменту зазначив деякі складності, які виникають при перереєстрації статутів. Коли громада просто вписує необхідний абзац про неприбутковий статус – це нормально і не виникає ніяких непорозумінь з цього приводу. Однак, коли подаються статути в яких змінена вся філософія державно-церковних відносин в Україні, які суперечать профільному Закону, то тоді, відповідно Мінкульт або ОДА повинні відмовити у реєстрації такого документу. Більше того, відмова має бути аргументованою і вмотивованою, що забирає час у посадовців, а в результаті процес перереєстрації 35 тис. відбувається повільніше.
Андрій Юраш згідний, що по відношенню до релігійних громад є дискримінація, однак на його думку вона є скоріше позитивною дискримінацією. Тобто релігійні організації мають більше прав і свобод, ніж звичайні громадські організації.
Голова Юридичного відділу УПЦ (МП) протоєрей Олександр Бахов підтримав попередніх доповідачів в необхідності прийняття з/п № 6696. Священик також заявив, що його конфесія стикається з проблемами при реєстрації своїх статутів та звинуватив у цьому Міністерство культури. Нагадаємо, що між УПЦ (МП) триває судовий процес щодо не реєстрації державним органом статутів цієї конфесії. Отець Олександр вважає, що такі дії негативно вплинуть на імідж України на міжнародній арені.
Підтримує ідею впорядкування документів релігійних організацій і начальник управління у справах національностей та релігій Вінницької ОДА Ігор Салецький. Чиновник схвалює ідею «єдиного вікна» для оформлення відповідних документів, адже дуже часто на місцях податківці вимагають від громад наявність зайвих документів, необхідність яких не передбачена законодавством. Він також наголосив, що більше всього проблем є не з самою процедурою перереєстрації, а зі внесенням до Реєстру неприбуткових організацій.
Представники Римо-Католицької Церкви в Україні о. Юстин (Міщенко) та Марина П’янкова пожалілися на те, що Мінкульт та ОДА не реєструють статути, якщо в них прописана структура конфесії. Чиновники посилаються на Цивільний кодекс, де вказано, що юридична особа (а кожна релігійна організація є юридичною особою) не може бути позбавлена права на володіння власною нерухомістю. Представники Церкви ж апелюють до Господарчого кодексу, де зазначається право релігійних організацій мати власну єрархічну структуру.
Вже по закінченню круглого столу, в кулуарах, сторони сперечалися щодо цих питань. Тут слід зауважити, що самим профільним Законом (ст. 8) визнається єрархічна структура, яка полягає в канонічній та організаційній підлеглості, однак не у майнових питаннях.
Юрист Духовного управління мусульман України Тетяна Хомченко закликала всіх діяти більш рішуче, не зупиняючись лише на публічних заявах. Пані Тетяна запропонувала оформлювати більше звернень, петицій, документів до можновладців, а не обмежуватися тільки декларацією власної позиції.
Виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін нагадав присутнім, що проблема полягає не тільки в статусі неприбутковості, але й в обов’язковому нотаріальному засвідчені документів релігійних організацій. Він підкреслив необхідність прийняття законопроекту № 6642, який покликаний скасувати цю норму, що допоможе релігійним громадам спростити процедуру перереєстрації. Адже нині це процес з трьох складових: реєстрація в Мінкульті або ОДА, у державного реєстратора та засвідчення у нотаріуса. Він пропонує, щоби Парламент спростив ці всі процедури не на рівні статутів, а на рівні законодавства, прописавши в Законі особливі умови для релігійних громад, щоби останнім не потрібно було взагалі проходити процедуру перереєстрації. Оскільки це не вигідно самій Державі, бо це дуже дорого, дуже довго і вельми складно. Експерт передбачає, що в разі якщо Держава не зробить цього, то частина громад може взагалі відмовитись від реєстрації і тоді Держава фактично не зможе знати скільки в неї релігійних громад, адже частина з них буде «у тіні».
Найближчим часом учасники круглого столу планують сформувати спільну заяву до депутатів з проханням розглянути згадані законопроекти для спрощення функціонування релігійним організаціям.