Відповідно до рішення Синоду єпископів УГКЦ, 18 листопада 2017 року офіційно створено Чернівецьку єпархію. Її виокремили з Коломийсько-Чернівецької єпархії, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Відповідно до рішення Синоду єпископів УГКЦ, 18 листопада 2017 року офіційно створено Чернівецьку єпархію. Її виокремили з Коломийсько-Чернівецької єпархії, повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Першим Єпархіальним єпископом новоствореної єпархії УГКЦ іменовано єпископа Йосафата (Мощича), єпископа-помічника Івано-Франківської архиєпархії.
Територія новоствореної Чернівецької єпархії простягається на Чернівецьку область і вона належатиме до Івано-Франківської митрополії УГКЦ. Осідком Єпархіального єпископа Чернівецької єпархії буде місто Чернівці. Катедральним собором єпархії – собор Успіння Пресвятої Богородиці в Чернівцях.
Християнство на Буковинських землях своїм корінням сягає найдавніших княжих часів. За часів Київської Русі терени Буковини належали до Галицької єпархії, а з 1303 року до митрополії, та активно християнізувалися за слов’янсько-візантійським обрядом.
Перші організовані громади вірних греко-католиків на Буковині з’явилися наприкінці XVIII століття, після входження краю в 1774 році до складу монархії Габсбургів та появою тут значного числа переселенців із Галичини і Семигорода. Австрійський уряд ще в 1780 році дозволив католикам східного обряду створити окремі парафії й звести свої храми. Проте тільки у 1812 році у Чернівцях була офіційно заснована перша на Буковині греко-католицька парафія. Спершу богослужіння відбувалися у місцевому латинському храмі, а 1821 року було освячено парафіяльну церкву Святих Петра і Павла Апостолів. У 1937 року їй було надано титул Успіння Пресвятої Богородиці.
У 1880 році відбулася канонічна візитація унійних парафій Буковини галицьким митрополитом Йосифом Сембратовичем, що скріпила духовний та інституційний зв’язок місцевих греко-католиків з катедральним центром у Львові. Один із наступних пастирських візитів на Буковину здійснив у 1900 році станиславівський єпископ Андрей Шептицький, який із буковинськими мирянами також відбув паломництво до Рима.
Зміни у релігійне життя греко-католицьких парафій краю відбулися, коли Буковина у 1918 році опинилася у складі Румунії. Спочатку місцеві громади греко-католиків були окремою Апостольською адміністратурою з осідком у м. Серет. Згодом у 1930 році понад 20 греко-католицьких парафій краю приєднали до Марамороської митрополії з центром у Байя-Маре.
У 1940 році Буковина входить до Радянського Союзу. На цей час тут проживало близько 30 тис. вірних греко-католиків. Проте вороже ставлення більшовицької влади до Греко-Католицької Церкви скоро привело до її ліквідації. У 1946 році комуністи заборонили греко-католицькі богослужіння на території Чернівецької області, а всі церкви закрили або ж передали Православній Церкві Московського патріархату.
Тільки з падінням тоталітарного режиму і проголошенням незалежності України діяльність Греко-Католицької Церкви на Буковині було відновлено. На початку 1990 року єпископ Павло Василик, відправив у Чернівцях першу після Львівського псевдособору публічну греко-католицьку Літургію, а в жовтні наступного року свій пастирський візит до міста здійснив кардинал Мирослав Іван Любачівський.
У 1990 році греко-католицькі громади на території Чернівецької області входили до складу Івано-Франківської. У 1993 року було утворено Коломийсько-Чернівецької єпархії УГКЦ, першим єпископом якої було іменовано владику Павла Василика.
У 2006 році було створено Буковинський вікаріат Коломийсько-Чернівецької єпархії у складі Вижницького і Чернівецького деканатів. Храм Успіння Пресвятої Богородиці в м. Чернівцях набув статусу прокатедрального собору єпархії.
У день Святого Андрія Первозванного, 13 грудня 2011 року, у катедральному соборі Воскресіння Христового м. Івано-Франківська було проголошено заснування Івано-Франківської митрополії УГКЦ. Івано-Франківську єпархію було піднесено до гідності архиєпархії, а Коломийсько-Чернівецька єпархії увійшла до складу нової митрополії.