КОМУНІКАТ Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви Перемишль, 7–15 липня 2022 року Божого
7–15 липня 2022 року Божого в м. Перемишлі (Польща) проходив Синод Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, у якому брало участь 40 єпископів з України, країн Центральної, Північної та Західної Європи, Північної та Південної Америки і Австралії. Проведення Синоду в м. Перемишлі було зумовлене триванням російського воєнного вторгнення в Україну.
Початок синодальних діянь
Синод єпископів розпочав роботу ввечері 6 липня Молебнем до Святого Духа та присягою членів Синоду і технічного персоналу в каплиці римо-католицької Вищої духовної семінарії в Перемишлі. Присягу від імені всіх синодальних отців прочитав найстарший за єпископською хіротонією з-посеред усіх присутніх архиєпископ-емерит Іван Мартиняк.
7 липня 2022 року в архикатедральному соборі Святого Івана Хрестителя була відслужена Божественна Літургія, яку у співслужінні з владиками Синоду очолив Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав. Серед гостей на початку Синоду були присутні та взяли участь в Божественній Літургії архиєпископ Сальваторе Пенаккіо, Апостольський нунцій у Польщі, владика Юзеф Міхалік, архиєпископ-емерит Перемишльської архидієцезії Римо-Католицької Церкви в Польщі, і владика Кшиштоф Худзь, єпископ-помічник Перемишльської архидієцезії.
Під час цієї Божественної Літургії Апостольський нунцій у Польщі передав вітання усім присутнім у катедральному храмі та зачитав листа Святішого Отця Франциска до учасників Синоду Єпископів УГКЦ, у якому Вселенський Архиєрей запевнив владик та весь український народ у єднанні з їхніми стражданнями і в молитві та своїх зусиллях задля відновлення миру в Україні. Водночас Папа закликав архиєреїв УГКЦ і надалі плекати живу близькість із довіреним їхній опіці Божим людом, щоб Церква «була місцем, де люди зачерпують надію, знаходять завжди відчинені двері, отримують розраду й заохочення». Він віддав синодальних отців опіці блаженних новомучеників УГКЦ, пам’ять яких Церква вшановувала 27 червня. «Саме в цю хвилину краще розуміємо, у яких обставинах жили і зазнали смерті ці мученики, що стали жертвами комуністичного совєтського режиму. Сьогодні вони захищають із неба свій народ, який страждає. Їхній опіці ввіряю всіх членів Синоду».
Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав у своїй проповіді з нагоди початку Синоду Єпископів УГКЦ наголосив на важливості цього Синоду як знаку єдності та солідарності усього українського народу: «Цей Синод показує, наскільки важливою для нашого народу, для мільйонів жертв війни, для нашої державності є Українська Греко-Католицька Церква, її глобальна єдність і солідарність, місія і діяльність у цих жахливих сучасних обставинах... Бо саме наша Церква стає потужним голосом до світової громадськості, яка колись добре не чула і не знала, хто такі українці, за що вони борються, живуть і вмирають. Можливо, якраз наша Церква має сказати, що в сучасних жорстоких обставинах військового лихоліття Боже милосердя, як вияв християнської солідарності з тими, що є жертвами цієї війни, врятує насамперед добрих людей у всьому світі, потім жертв війни, а відтак людство від нової глобальної заглади». Предстоятель побажав, щоб цьогорічний Синод Єпископів «став простором дії Божої благодаті, яка обновить у нашому народі та нашій Церкві дар П'ятдесятниці».
Робочі засідання Синоду
На початку робочих засідань цьогорічного Синоду Патріарх УГКЦ виступив із програмною доповіддю, у якій представив актуальний стан УГКЦ в контексті повномасштабної агресії росії проти України. Предстоятель ознайомив присутніх із новими душпастирськими та гуманітарними викликами, які постали перед Церквою та українським суспільством. Відтак відбулася дискусія, у якій члени Синоду поділилися думками щодо подальшого духовного супроводу вірних і всього українського народу під час війни та щодо ролі УГКЦ у прийдешній відбудові України і в подоланні довготривалих наслідків російської агресії проти українського народу.
Другий день синодальних праць був присвячений розглядові головної теми цьогорічного Синоду – «Синодальність і соборність: досвід УГКЦ». Головним доповідачем із цієї теми був владика Діонісій Ляхович, апостольський екзарх для українців Італії, який у своїй доповіді «Синодальний шлях: роздуми з низів та з гори» висвітлив богословські та антропологічні принципи синодальності, наголосивши на бутті Церкви «на зразок Пресвятої Тройці» та підтримавши «синодальний стиль життя», який Святіший Отець Франциск пропонує всій Вселенській Церкві: «йти разом, діяти разом», «щоб звички, поведінка, мова й усі церковні структури стали відповідним каналом для євангелізації сучасного світу, а не для власного самозбереження» («Радість Євангелія, 27).
Співдоповідачі з головної теми доповнили сказане владикою Діонісієм, представивши різні аспекти синодальності та соборності з перспективи УГКЦ, а саме: отець доктор Віталій Токар – «Синодальність УГКЦ: виклики» (канонічні аспекти); отець доктор Ігор Бойко – «Синодальний процес у Вселенській Церкві: від резолюцій та постанов деканальних соборчиків до низки сесій Всецерковного форуму УГКЦ»; отець доктор Олег Каськів «Соборність як основна риса патріархальності». Окрім цього, отці Синоду заслухали доповідь експерта з України пана Євгена Глібовицького щодо демографічних аспектів гуманітарної кризи в Україні, спричиненої російською агресією.
Підсумками дискусій і роздумів на головну тему стали синодальні рішення, у яких наголошувалося на солідарності та спільних діях у протистоянні російській агресії та в подоланні наслідків війни. Зокрема, владики прийняли оновлену версію Стратегії соціального служіння УГКЦ, яку представив голова Відділу соціального служіння владика Василь Тучапець.
Важливою частиною цьогорічного Синоду стали розгляд і затвердження оновленого тексту українського перекладу Божественної Літургії святого Івана Золотоустого. Над текстом впродовж кількох останніх років працювала окрема робоча група під проводом владики Гліба Лончини, якій синодальні отці щиро подякували за здійснену успішну роботу та поблагословили її на довершення роботи у світлі висловлених у ході дискусії зауважень та доповнень. Окрім цього владики обговорили принципи та конкретні питання, пов’язані з опрацюванням нового Місяцеслова УГКЦ.
Робоча група з опрацювання Кодексу канонів УГКЦ, яку очолює митрополит Євген Попович, за участю п’яти її членів представила напрацювання, що стануть частиною партикулярного права нашої помісної Церкви. А генеральний керівник управління справедливості УГКЦ митрополит Ігор Возьняк представив на розгляд синодальних отців Звіт про діяльність трибуналів у нашій Церкві.
Звіти та душпастирське планування на дальшу перспективу
Цьогорічний Синод єпископів заслухав звіти центральних виконавчих структур різного рівня. Зокрема звіт про фінансовий стан Патріаршої курії та діяльність різних фондів, заснованих Синодом, представив патріарший економ УГКЦ отець Любомир Яворський.
Звіт про діяльність Душпастирської ради Патріаршої курії представив її голова владика Кеннет Новаківський. Члени Синоду також ознайомилися з підсумками звітів комісій та відділів патріаршого рівня за минулий рік.
Окрему увагу отці Синоду присвятили розглядові звіту про діяльність місії «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих УГКЦ», який представив о. Полікарп Марцелюк, ЧСВВ, голова центру. Отець Андріян Книш, постулятор справи беатифікації праведного митрополита Андрея, поінформував єпископів про актуальний стан цього беатифікаційного процесу та відповів на запитання владик. Синодальні отці закликають духовенство і вірних не забувати молитов за прославу ісповідників віри і праведників нашої Церкви та народу, бо їхнє свідчення є життєдайним ґрунтом для теперішніх і прийдешніх поколінь християн України та всього світу.
Окрім аналізу здійснених дотепер душпастирських ініціатив та проектів, Синод єпископів обговорив та затвердив основні елементи «Душпастирського плану УГКЦ на період до 2030 року». Цей план, який відображає тематику торішнього синодального послання «Надія, до якої нас кличе Господь», представили владика Кеннет Новаківський та отець доктор Андрій Онуферко. Особливістю прийдешнього душпастирського плану є те, що, окрім загальноцерковного, митрополичого чи регіонального, єпархіального та парафіяльного рівнів, у ньому передбачено також сімейний та особистий рівень, на якому вірні УГКЦ мають реалізувати своє християнське покликання. Синодальні отці висловили переконання, що питання духовного супроводу родини та поодиноких осіб набуває особливої ваги в умовах російської агресії, яка завдає людям глибоких ран, які [рани] потребуватимуть зцілення Божою благодаттю і тривалими професійними зусиллями всієї церковної спільноти.
Кадрові рішення Синоду єпископів
Синод єпископів прийняв цілу низку важливих кадрових рішень. Зокрема, був обраний новий склад Постійного Синоду, до якого на найближчі п'ять років увійшли: митрополит Борис Ґудзяк, владика Володимир Ющак, владика Богдан Дзюрах та владика Йосафат Мощич. Синодальні отці також обрали делегатів на Папський Синод 2023 року та їхніх заступників.
Оскільки Синод єпископів не міг збиратися наживо від 2019 року, у зв’язку з обмеженнями, пов’язаними з пандемією коронавірусу, назріла необхідність обрати або поновити мандати керівників виконавчих органів Патріаршої курії. Отож було обрано голів патріарших комісій і відділів, а також визначено персональний склад передбачених церковним законодавством структур всередині Синоду Єпископів УГКЦ: генерального керівника управління справедливості та його помічників, Синодальний трибунал, а також спеціальне зібрання єпископів для розгляду рекурсів щодо адміністративних рішень Глави Церкви.
Особливу увагу синодальні отці присвятили дискусії та виборам кандидатів на єпископське служіння в УГКЦ в Україні та за кордоном.
Відвідини парафій, зустрічі з вірними та біженцями і вітання ювілярів
Підтримуючи давню синодальну традицію, відлуння якої прозвучало і в листі Святішого Отця Франциска до членів Синоду, щодо плекання близькості до своєї пастви, синодальні отці відвідали в неділю, 10 липня, численні парафіяльні осідки в різних куточках Польщі. Єпископи молилися з вірними, зустрічалися з біженцями, спілкувалися із представниками ЗМІ, з українськими військовослужбовцями та з представниками Римо-Католицької Церкви в Польщі. Зокрема, відвідали Український дім у Перемишлі, де останніми місяцями знайшли притулок десятки українських сімей, які покинули Батьківщину, рятуючись від небезпек війни. Блаженніший Святослав завітав до Екуменічного дому соціальної допомоги в Пралківцях біля Перемишля, який провадять сестри служебниці з провінції Матері Божої Неустанної Помочі, і відправив там Божественну Літургію.
Такі відвідини стали гарною нагодою не тільки підтримати місцеві греко-католицькі громади та принести розраду і молитовну поміч біженцями, а й висловити вдячність від імені нашої Церкви та українського народу польським братам і сестрам, які, відгукуючись на трагедію військової російської агресії проти України, відкрили для наших краян не тільки державні кордони, а й власні домівки та серця. Щире українське «дякую!» нашим польським сусідам і братам та сестрам лунало тими днями часто і за різних нагод.
Підтримуючи довголітню традицію братнього спілкування, Глава УГКЦ привітав від імені всіх синодальних отців цьогорічних ювілярів – єпископів і священиків, які відзначають ювілеї своїх уродин, єрейських свячень чи єпископської хіротонії. Дванадцятого липня, у день пам’яті святих верховних апостолів Петра і Павла, владики на запрошення сестер служебниць відвідали їхню місцеву спільноту, що на вул. Висоцького в Перемишлі. При цій нагоді Блаженніший Святослав від імені Синоду і всієї УГКЦ привітав сестер служебниць із 130-ю річницею згромадження та 75-річчям провінції Матері Божої Неустанної Помочі.
Гості цьогорічного Синоду
Окрім достойних представників Апостольської Столиці та місцевої Римо-Католицької Церкви, упродовж робочих днів засідання Синоду відвідали та мали нагоду виступити перед синодальними отцями та спілкуватися з ними численні гості, а саме: делегація Австрійської єпископської конференції на чолі з архиєпископом Францом кардиналом Лакнером; владика Гінтарас Грушас, архиєпископ Вільнюса, президент Ради єпископських конференцій Європи; владика Андреа Мілльявакка, єпископ Міньято, Тоскана в Італії; представники Міжнародної католицької комісії з міграції на чолі з генеральним секретарем цієї комісії отцем Робертом Вітілло; представники Благодійного фонду німецьких католиків «Реновабіс» на чолі з новим керівником отцем Томасом Шварцом, а також новопризначена президентка Міжнародного благодійного фонду «Карітас України» пані Тетяна Ставнича.
Вітаючи членів Синоду єпископів УГКЦ, архиєпископ Гінтарас Грушас висловив повагу до українського народу та захоплення його відвагою і рішучістю в обороні своїх прав і свобод. Він зауважив, що, як литовець за походженням, дуже добре розуміє цю завзятість українського народу. При цьому президент Ради єпископських конференцій Європи пригадав напис на дзвоні, який американські литовці подарували своїм краянам на Батьківщині: «Нехай він дзвонить для дітей майбутніх поколінь литовців. Хто не боронить свободи, не гідний свободи». Промовець запевнив владик Синоду УГКЦ у подальшій солідарності європейських єпископатів з українським народом та в молитовній і гуманітарній підтримці стражденних людей в Україні та біженців, які перебувають у країнах Західної Європи.
Окрім цього, у роботі Синоду взяли участь священнослужителі, які опікуються вірними УГКЦ в країнах, де немає наших власних єрархічних структур: отець Василь Говера, апостольський адміністратор для католиків візантійського обряду в Казахстані та Центральній Азії, отець Юрій Коласа, генеральний вікарій для Східних Католицьких Церков в Австрії, отець Ісмаель Рохо Перес, представник Ординаріату для східних католиків в Іспанії, та інші.
У перші дні синодальних нарад брав участь у засіданнях владика Ніл Лущак, апостольський адміністратор Мукачівської греко-католицької єпархії.
Духовний та медійний супровід Синоду єпископів
Цьогорічні синодальні робочі засідання, як і минулі, перепліталися з періодами і днями молитви. Щодня єпископи служили спільно Божественну Літургію, молилися Шостий час і Вечірню. Один день був присвячений духовній віднові, яку провадив, виголосивши глибокі духовні науки, архиєпископ Ігор Ісіченко; він також проповідував на Літургіях упродовж цьогорічного Синоду.
Усі діяння Синоду висвітлювала медійна група з Департаменту інформації Патріаршої курії під проводом отця Ігоря Яціва. Синодальні отці висловили цьому священнослужителеві та всім працівникам «Живого телебачення» подяку та визнання, зокрема за цінне служіння нашій Церкві за посередництвом трансляцій богослужінь з Патріаршого собору Воскресіння Христового в Києві та за молитовну ініціативу «Вервиця єднає».
На завершення Синоду єпископів Отець і Глава УГКЦ подякував митрополиту Євгенові Поповичу та його співпрацівникам, а також ректоратові Вищої духовної семінарії в Перемишлі за гостинність і добру організацію цьогорічного Синоду.
Предстоятель УГКЦ разом із членами Синоду висловили вдячність священникам, богопосвяченим особам та дорогим у Христі мирянам за молитовний супровід діянь цьогорічного Синоду. Владики повідомили про намір провести наступний Синод Єпископів УГКЦ у переможній Україні та на завершення останнього робочого засідання доручили себе самих, нашу Церкву і весь український народ материнській опіці Пресвятої Богородиці молитвою «Достойно є». Синод єпископів завершився духовним гімном «Боже, великий, єдиний».