Представники Української Греко-Католицької Церкви стурбовані можливою ратифікацією Конвенції ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашньому насильству та боротьбу із цими явищами (Стамбульської конвенції), проект Закону №0119.
Про це заявив у вівторок митрофорний протоєрей, кандидат юридичних наук, керівник департаменту зовнішніх зв'язків Української Греко-Католицької Церкви отець Олекса Петрів під час засідання круглого столу на тему: "Сім'я - зона безпеки" в Укрінформі.
«Турбує проблематика, пов’язана із ратифікацією Стамбульської конвенції. Вона широко була озвучена на наших зібраннях, але ще і ще треба було б подумати, порадити комусь ще раз перевірити, верифікувати свою позицію як віруючих людей, як громадян, як членів громадянського суспільства, і дати знати вголос свою позицію. На жаль, ті хто у явній меншості, більше є почутими через ЗМІ, почутими у суспільному дискурсі, ніж ми - переважна більшість громадян, які стоять за традиційні сімейні цінності», - сказав о. Олекса Петрів.
Йдеться про запровадження у законодавстві України понять «гендер», «гендерна ідентичність», «гендерна чутливість», «сексуальна орієнтація» і подібні, які виходять за межі загальноприйнятого в Україні поняття «стать» та викривляють розуміння гендерної рівності як рівності прав жінок і чоловіків, зокрема і зміст гендерної політики держави.
«Втрачається визначення подружжя, визначення того, що шлюб - це союз між чоловіком та жінкою. Це вже екзистенціальна загроза для сім’ї. За останні роки нашого життя з’явилася тенденція небезпеки та загроз для самої родини та традиційних сімейних цінностей. Не можна не згадати про ці загрози для безпеки сім’ї, членів сім’ї, які криються у постійних намаганнях легалізації різних непритаманних для нашого народу форм співжиття, а для нас християн - просто грішних», - відзначив о. Олекса Петрів.
В УГКЦ вважають, що наявні в законодавстві України поняття «гендеру» через Стамбульську Конвенцію можуть бути витлумачені не в розумінні рівності жінок і чоловіків, а в інтересах осіб, які ідентифікують себе як жінки або чоловіки. Це спотворить розуміння та практичні реалізації усіх законодавчих актів України у сфері гендерної політики держави. Водночас представники Церкви наголошують, що Україна має вжити усіх дієвих заходів для протидії домашньому насильству. Однак це не повинно відбуватися зі шкодою для моральних засад українського суспільства, не повинно викривляти у дітей і молоді розуміння повноцінної сім’ї — союзу чоловіка та жінки.