Внаслідок вторгнення Російської Федерації на територію України загарбники зруйнували понад 500 храмів.
Про це повідомив науковий консультант проекту «Храми під вогнем», доктор філософських наук, професор релігієзнавства Юрій Чорноморець під час пресконференції в Укрінформі.
«Ідея проекту «Храми під вогнем» народилася з метою зафіксувати руйнацію культурної спадщини, щоб в майбутньому притягнути РФ до відповідальності за цей воєнний злочин», - зазначила керівниця проекту Ірина Лисенко.
Вона розповіла, що в рамках проекту створено онлайн-платформу, на якій команда збирає фото- та відеосвідчення пошкодження та руйнування храмів різних конфесій.
За її словами, вже проведено зйомку 16 храмів в Донецькій та Харківській областях. Команда працювала здебільшого в помаранчевій зоні, завдяки підтримці цивільно-військового співробітництва також отримувала доступ до об'єктів на щойно звільнених територіях.
«Ми там збирали свідчення людей і збирали думки експертів щодо руйнацій храмів, котрі були викликані агресією Росії», - додала Лисенко.
Проектом активісти хочуть також показати, що російська агресія торкається всіх конфесій, не тільки УПЦ МП або ПЦУ.
Своєю чергою Чорноморець поінформував, що наразі в Україні більше ніж 500 храмів зруйновано окупаційними військами Російської Федерації «і це дійсно варварські руйнування».
Він також наголосив на тому, що ЗСУ намагаються ніколи не займати позиції біля храмів, «це наразі під час війни таке правило - і писане, і не писане».
«Важливий проект тим, що відразу військові журналісти, учасники проекту приїжджають на щойно звільнені території й беруть свідчення у очевидців злочинів руйнування, займаються відеофіксацією цих свідчень, роблять документальне фіксування злочинів», - пояснив релігієзнавець.
На переконання Чорноморця, роботу такого напрямку необхідно розвивати та популяризувати в Україні.
«Масовість того, що роблять російські військові з українськими храмами і українськими пам'ятками культури в цілому, дає нам повне право вимагати справедливості в міжнародних судах, тому що для цього є всі підстави», - зауважила фахівець з документування спадщини для кримінальних проваджень, Ukrainian Heritage Monitoring Lab Роксолана Макар.
Експертка висловила думку, що це буде тривалий і складний процес, оскільки кейси міжнародних судів, які стосуються культурної спадщини і є наразі, оформлювалися від 6 до 10 років.
Вона пояснила, що все документування відбувається за міжнародною методологією, яка сфокусована на тому, щоб дати чисті дані, справжність яких не можна піддати сумніву, як докази в міжнародних судах».
В рамках проекту експерти відбирають пам'ятки, які можуть слугувати безперечним доказом того, що російські військові дійсно вчиняють злочини проти культурної спадщини під час війни і готують ці матеріали для оформлення в кейси для міжнародних судів.
Команда проекту також співпрацює з державними органами, Офісом генерального прокурора України та місцевими прокуратурами, які також зацікавлені в тому, щоб відновити справедливість, щоб злочинці були покарані за свої дії.
«Ми також відзначаємо важливість того, щоб храми, які є архітектурними пам'ятками, були збережені, відновлені як автентична українська спадщина», - резюмувала Макар.