Патріарх Фотій (858-867; 877-886) був незаслужено засуджений Католицькою Церквою. У цьому впевнений о. Іван Дацько, президент Інституту екуменічних студій УКУ, посилаючись на дослідження Францішека Дворника «Фотієва схизма: історія і легенда». Переклад цієї книжки представили у рамках Екуменічного соціального тижня у Львові 5 жовтня.
Отець Іван розповів про самого автора. Дворнік писав її у часи папства Пія ХІІ, коли було цілком інше ставлення до постаті Фотія. За словами о. Дацька, Дворніка не любили у Ватикані, хотіли внести його книжки до індексу заборонених. А захищав його тодішній кардинал Ронкалі, майбутній Іван ХХІІІ. А коли він скликав Другий Ватиканський Собор, то запросив Дворніка консультантом.
Науковий працівник ІЕС Тарас Курилець представив історичні віхи життя Церкви першої половини IX ст., обставини приходу до влади Фотія. На той час вже були загострені стосунки між Сходом і Заходом після поставлення на імператорський престол Карла Великого. Між ними була конкуренція за християнізацію Європи, зокрема, слов’ян — болгар і чехів. І детальніше науковець представив ситуацію у Константинополі в середині ІХ ст., коли мирянин Фотій був обраний патріархом. Фундаменталісти протестували, їх підтримав Папа Микола. За римським звичаєм було нечувано зробити єпископом, а тим більше патріархом, мирянина, що не має досвіду священичого служіння. Папа Микола I дорікнув візантійцям у тому, що вони не дотримуються римських норм; а Фотій, в свою чергу, нападав на латинян з приводу їх формулювань у сповіданні віри і в богослужбовій практиці. Власне ці звинувачення пізніше неодноразово повторювала православна сторона проти католиків. Хоча сам Фотій згодом погодився, що ті відмінності не можуть служити причиною для конфлікту.
У 879-880 рр. у Константинополі відбувся собор за участі греків та латинян, на якому було прийнято принцип, який вже у наш час також схвалила комісія з католицько-православного діалогу в Барі: «Кожна помісна Церква зберігала давні звичаї своєї традиції: Римська Церква зберігала свої звичаї, Константинопольська — свої, так само як патріарші престоли Сходу».
Науковий редактор видання д-р Марія Горяча звернула увагу на високу науковість праці Дворніка. Він опирається на факти — вигідні вони комусь чи ні. М.Горяча також звернула увагу на особливість українського видання — завдяки якісній роботі Ростислава Паранька український читач зможе читати вже перекладені тексти з грецької, чого не було в оригіналі та інших мовних версіях.
Придбати книжку можна у видавництві УКУ.