Відповідаючи на запитання опитування Центру Разумкова «Які головні цілі повинні ставити перед собою Церкви та релігійні об’єднання в Україні?», респонденти найчастіше називали духовні завдання та допомогу під час війни.
Майже половина громадян вважає головною місією Церков спільні молитви та вшанування Бога, а значна частина — допомогу людям у кризі та підтримку вразливих груп. Про це свідчать результати дослідження Центру Разумкова «Релігія і Церква в українському суспільстві: 2000–2025 рр.».
49% вважають головною метою Церков і релігійних організацій вшанування Бога та спільні молитви.
45% назвали духовну підтримку людей, що переживають духовну кризу.
30% — допомогу соціально незахищеним групам населення.
27% — захист традиційних цінностей.
26,5% — моральне оздоровлення суспільства.
Опитування показало помітні регіональні особливості.
Жителі Західного регіону частіше, ніж інші, називають головними завданнями:
спільні молитви — 68%
виховання молоді — 21%
Жителі Півдня і Заходу частіше говорять про важливість духовної підтримки людей у кризі — відповідно 55% і 50%.
Натомість жителі Сходу рідше, ніж інші, називають моральне оздоровлення суспільства (18%).
Вік також впливає на відповіді:
частка тих, хто називає головною місією спільні молитви, зростає від 37% серед молоді 18–24 років до 55% серед людей віком 60+.
Українці виділили соціальне служіння Церков.
30% вважають, що соціальне служіння має бути провідною діяльністю Церкви.
34% — що воно важливе, але не першочергове.
10% називають його маловажливим.
9% переконані, що церква не повинна займатися соціальним служінням.
Найбільше підтримки соціальне служіння має:
на Заході — 69%
у Центрі — 67%
на Півдні — 61%
на Сході — 53%
Опитування показало, які саме види соціального служіння українці вважають найбільш потрібними для суспільства.
психологічна допомога — 59%
захист вразливих груп — 46%
релігійна освіта — 33%
виховання дітей — 31%
матеріальна допомога — 22%
організацію дозвілля — 9%
професійну орієнтацію та навчання — 9%
4,5% опитаних вважають, що жодні види соціального служіння церков не є важливими для суспільства.
58% респондентів зазначили, що їх особисто не торкнувся жоден вид допомоги від церков.
Так відповідають:
люди без релігійної належності — 87,5%
«просто християни» — 69%
«просто православні» — 63%
Серед тих, хто отримував допомогу, найчастіше називали:
психологічну підтримку — 22%
релігійну освіту — 12%
допомогу у вихованні дітей — 7%
захист вразливих груп — 6%
матеріальну допомогу — 2,5%
В умовах війни українці очікують від релігійних організацій передусім допомоги людям і державі.
Першочерговими завданнями Церков респонденти назвали:
психологічну допомогу — 56%
допомогу Збройним силам України — 56%
допомогу у вирішенні соціальних і матеріальних проблем громадян — 31%
залучення міжнародної підтримки України — 31%
допомогу внутрішньо переміщеним особам — 21%
Українці повідомляють про реальні приклади діяльності релігійних громад:
55% знають про випадки допомоги ЗСУ
42% — про матеріальну допомогу біженцям
39% — про надання прихистку переселенцям
37% — про розподіл гуманітарної допомоги
26% — про допомогу медичним установам
26% — про облаштування укриттів у храмах
25,5% — про допомогу жителям прифронтових територій
21% — про допомогу в евакуації людей із зон бойових дій
Також 8% опитаних повідомили, що їм відомі випадки підтримки дій Росії окремими релігійними громадами, 4% — про допомогу окупантам, а 5,5% — про привласнення гуманітарної допомоги.