У Київській Патріархії прокоментували «Православному Оглядачу» заяву про зречення Папи Римського Бенедикта XVI. На запитання відповів речник Патріархії архиєпископ Євстратій (Зоря).
«Зречення Римського Папи – це внутрішня справа Католицької Церкви. Тому якісь розлогі коментарі мають давати швидше ті, хто до неї належать. Однак зрозуміло, що така виняткова подія – по суті це є перше в історії цілком добровільне зречення папи – не може не цікавити навіть тих, хто до Католицької Церкви не належить. Причини, які спонукали Папу Бенедикта до такого кроку, є різними, і я впевнений, що похилий вік, на який він сам посилається у тексті зречення – лише одна з них.
Папа Бенедикт знаний, як традиціоналіст і консерватор, з часів, коли ще був найближчим богословським помічником свого попередника Івана-Павла ІІ, і коли сам став главою Католицької Церкви. Тому він постійно стикався з тиском і опором із середовища ліберальних католицьких кіл. Але в більшій мірі він відчував спротив агресивного секуляризму, що поступово поглинає західне суспільство. Думаю, що папа Бенедикт відчув, що Католицька Церква у цей складний період викликів має потребу в більш активному та мобільному папі. Такому, який би не лише реагував на події, але і сам міг формувати «порядок денний» – як це робили його попередники Іван ХХІІІ, Павло VI та Іван-Павло ІІ.
Попередній папа теж тривалий час хворів і наприкінці понтифікату був непрацездатний. Проте цьому передували близько 20 років його активної діяльності, візитів у безліч країн. А це сформувало своєрідний «запас міцності». У Бенедикта не було можливості напрацювання такого «запасу», а тиск від різного роду скандалів та проблем посилювався», – йдеться у коментарі.
Щодо заяви митрополита РПЦ Іларіона (Алфєєва) про те, що Папа Бенедикт відіграв позитивну роль в православно-католицькому діалозі, владика Євстратій відповів, що для Московського Патріархату Папа Бенедикт був більш зручним щодо діалогу, ніж його попередник. Цим і викликані подібні оцінки, висловлені митрополитом Іларіоном.