В Українській Православній Церкві Київського Патріархату прокоментували ініціативу проведення референдуму про "возз’єднання Росії, України та Білорусі".
В Українській Православній Церкві Київського Патріархату прокоментували ініціативу проведення референдуму про "возз’єднання Росії, України та Білорусі".
В Київському Патріархаті розцінюють благословення Російською Православною Церквою такої ініціативи як зазіхання на суверенітет, незалежність та Конституційний лад України як держави.
«Своїми діями автори ініціативи та Московський Патріархат, який їх підтримав, фактично ставлять під сумнів рішення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 р., коли народ України понад 90% голосів ствердив Акт проголошення державної незалежності.
Зрозуміло, що в межах Росії її громадяни можуть збирати підписи щодо будь-яких референдумів. Але в Україні до заявленої теми референдуму можна поставитися лише так, як поставилися би в самій Росії до проведення в нашій державі референдуму «на підтримку визнання Імарату Кавказ» або про скасування інституту Президента РФ.
Говорячи у своїх заявах про «возз’єднання» та «єдиний народ», автори ініціативи по суті не визнають українців окремим народом, тим самим наслідуючи найгірші зразки імперської політики царизму та вчення КПРС про «нову спільноту – радянський народ». Історія довела хибність таких політичних ідей, тому місце їм – на її звалищі.
Заклики до «возз’єднання» виглядають дивними на фоні нинішнього примарного існування «Союзної держави Росії і Білорусії», яку давно вже можна було, при бажанні, перетворити на щось більш реальне. Натомість ми бачимо, як між частинами цієї «держави» регулярно виникають «війни» – газова, молочна, інформаційна, авіаційна і так далі. Сумний приклад буття «союзної держави» є наочним підтвердженням того, що за московськими гаслами про «братні відносини трьох народів» стоїть одне – бажання відновити таку владу Кремля, яку він мав раніше, за часів Російської імперії та СРСР», – йдеться у заяві УПЦ КП.
У цій Церкві радять публічним і закулісними авторам ініціативи та їхнім прибічникам, перш ніж братися за «возз’єднання» з сусідами, навести порядок у власному домі: «Безперервні терористичні акти на Кавказі, криваві зіткнення та вбивства на ґрунті етнічних конфліктів в Москві та регіонах – ось на які проблеми слід звернути свою активність тим, хто хоче, щоби Росія мала краще майбутнє. Бо в гонитві за примарним відродженням імперії Кремль може втратити свою владу і над тим, що від неї залишилося».
В УПЦ КП переконані, що РПЦ використовується Кремлем як інструмент політичного впливу на Україну: «Участь Московського Патріархату в референдумній авантюрі яскраво це підтверджує. А вірних УПЦ МП знову ставить перед вибором: бути патріотами Української держави чи маріонетками Москви? Київський Патріархат незмінно виступає за добросусідські відносини України і Росії, Української та Російської Церков. Але навряд чи такі відносини можна збудувати тоді, коли одна сторона бачить їх рівноправними, а інша лише бажає бути «старшим братом» і панувати, як колись».