В УПЦ КП викликає занепокоєння практика вшанування у якості святих людей, чесноти та праведність яких викликають великі сумніви.
Йдеться, зокрема, про возвеличення серед вірян Московського Патріархату матушки Аліпії (в миру – Агафії Тихонівни Адєєвої, померла 1988 р.) та схиархимандрита Зосими (в миру – Івана Олексійовича Сокура, помер 2002 р.). Їхні могили облаштовані за зразком місць пошанування мощей святих, а про їхнє життя публікуються матеріали, складені за прикладом традиційних житій святих.
Однак, як вважають учасники Священного Синоду УПЦ КП, цих осіб, беручи до уваги їхній спосіб життя та вчення, не можна називати святими.
До такого висновку єрархи Київського Патріархату дійшли, проаналізувавши свідчення людей, які особисто знали і матушку Аліпію, і схиархимандрита Зосиму.
Скажімо, за показами священнослужителів Вознесенського храму м. Києва, до якого матушка приходила в останні роки свого життя – протоєрея Михаїла Бойка (пізніше – духівника КДАіС УПЦ (МП)) та протоєрея Іоана Київського (нині – духівника Київської єпархії), – Агафія Авдєєва була псевдо-юродивою, перебувала у стані духовної самоомани (диявольського облещення).
«Якось я запитав «матушку» Аліпію, де вона живе і чи можна прийти до неї. Вона дозволила і описала ознаки якоїсь місцевості. З її слів я не зміг второпати, де це, довелося запитати в парафіян. Виявилось, це зовсім близько, — у Голосіївському лісі. Коли я прийшов, у її будиночку було кілька людей і дитина віком 7-8 років. У кімнатці було брудно, неохайно, купа старого одягу діставала майже до стареньких паперових ікон під стелею, які місцями повідклеювались від стін і звисали. На цій купі одягу валялися засохлі просфори, усюди бігали коти, яких було в неї дуже багато. Посеред кімнати стояв стіл, «матушка» всіх посадовила, поставила залізні кухлі, дістала пляшки з горілкою і кагором та поналивала всім, навіть дитині і собі теж (!). Це мене шокувало і я її вже ні про що не запитував, а сама вона щось незрозуміле говорила, запитуючи в ікон. Людям невдовзі стало зле, і всі вибігли на вулицю, а сама «матушка» поклала голову на стіл і захропіла. На мене все це справило гнітюче враження», - цитує офіційний сайт УПЦ КП свідчення протоєрея Іоана.
«Згодом, коли я зрозумів, що її «пророцтва» не від Бога, то запитував шанувальників «матушки», як таке може бути, якщо вона Божа людина. Люди не відкидали самого факту напування людей горілкою і вином, але сказали, що так вона виганяє злі чари з тих, кому пороблено (і з себе теж?) і лікує хвороби. Жоден святий в історії Церкви не додумався до такого способу лікування», - веде мову священнослужитель.
«Одного разу я читав у церкві Псалтир і почув шипіння з правої сторони, - пригадує протоєрей, - Одночасно мене стало лихоманити (як при високій температурі). Коли відірвав погляд від церковної книги, то побачив, що то шипить «матушка»! Я продовжив читати, мій стан нормалізувався, а вона все шипіла. З точки зору Православної Церкви, це одна з явних ознак одержимості бісом.
Дещо пізніше в мене була розмова про «матушку» Аліпію з єромонахом Авраамієм (пізніше архимандрит, духівник Києво-Печерської лаври). Він категорично заявив, що не бачить у її поведінці ніякої святості.
На шиї «матушка» завжди носила величезну зв’язку ключів. Призначення цих ключів незрозуміле. Однак відомо, що існує такий магічний обряд, коли з читанням закляття закривають чи відкривають ключем замок. Розповідали, що після смерті Аліпії в її хатині в Голосіївському лісі знайшли книгу з магії.
Не можу пригадати випадку, щоб «матушка» Аліпія причащалась святих Таїн Тіла і Крові Христових. Натомість, вона часто в храмі під час богослужіння викрикувала що-небудь, шуміла, заважала молитись».
Щодо схиархимандрита Зосими (Сокура), то його діяльність пов’язують із негативним ставленням до України та закликом триматися Росії та Російської Православної Церкви. Навіть, якщо Українська Церква отримає автокефалію. Про це він говорив як у проповідях, так і у своєму «Заповіті».
«Відходячи в життя вічне, останнє слово кажу вам, брати, сестри і всі, хто моляться в обителі нашій: тримайтеся Російської Православної Церкви - в ній порятунок».
«У такий спосіб він свідомо спотворював вчення про Церкву, підмінюючи єдність Церкви як Тіла Христового адміністративною єдністю з Московським Патріархатом. Також він публічно зневажливо говорив про українську мову, про що можна прочитати в його проповідях та інтерв’ю», - зазначається в ухвалі Синоду.
«Протягом останніх двох десятиліть у Московському Патріархаті значно збільшилася кількість канонізацій при одночасному зниженні якості підготовки матеріалів для прийняття рішення про канонізацію. Свідченням цього є випадок виключення у 2012 р. з офіційного церковного календаря РПЦ на 2013 р. імен 36 раніше канонізованих цією Церквою осіб, як святих», - наголошують представники Київського Патріархату.