Синод УПЦ (МП) звернувся з листом до Віктора Януковича, у якому висловив занепокоєння ходом виконання Закону України «Про захист персональних даних».
У священнослужителів, зокрема, викликає тривогу законодавчий припис, згідно з яким на релігійні організації покладається обов’язок з обробки персональних даних осіб, які підтримують постійні контакти з Церквою у зв’язку з характером їхньої діяльності.
Духовенство УПЦ (МП) у зверненні наголошує, що цей Закон «порушує конституційні права і свободи», і нагадує керівництву держави, що місія Церкви полягає у сповідуванні і поширенні віри.
«Отже, на наше глибоке переконання, релігійні організації УПЦ, так само, як і будь-які інші релігійні організації, не тільки не мають права, але й не повинні займатися такою специфічною діяльністю як обробка персональних даних, оскільки, з одного боку, в їхніх установчих документах такого виду діяльність не передбачено, а, з іншого — сам вид такої діяльності суперечить, власне кажучи, задекларованій меті, з якою утворюються і діють релігійні організації, зокрема релігійні організації УПЦ, а саме: сповідувати і поширювати православну християнську віру», - йдеться у документі.
Cвященний Синод УПЦ (МП) також звертає увагу, що їхня Церква завжди категорично виступала і виступає проти надання державним органам будь-яких інших відомостей, крім тих, що передбачені Законом України «Про свободу совісті та релігійні організації».
«Наша позиція ґрунтується на тому, що в цілому Церква не є юридичною особою; священно- і церковнослужителі за своїм статусом не є найманими працівниками. Вони виконують свої службові обов’язки виключно на засадах відповідних приписів внутрішньо-церковних настанов, здебільшого безплатно; кількісний і якісний склад 95% релігійних організацій УПЦ, зокрема парафій, не мають фіксованого членства», - зазначають автори звернення.
За інформацією офіційного сайту УПЦ (МП), аналогічні листи представники Синоду скерували прем’єр-міністру України, голові Верховної Ради, міністру культури, міністру юстиції, голові Державної служби України з питань захисту персональних даних.
Закон України «Про захист персональних даних» Верховна Рада України, нагадаємо, прийняла 1 червня 2010 р. а з 1 січня 2011 р. він набуває чинності. Закон регулює відносини, пов’язані із захистом персональних даних під час їх обробки, встановлює основні принципи обробки персональних даних, дає визначення основним термінам, що стосуються такої обробки, та встановлює права і обов’язки осіб, залучених до процесу обробки персональних даних.
На думку правозахисників, Закон «Про захист персональних даних» має чимало недоліків.
«Однією із проблем є його надто широке застосування. Як приклад, контактні дані спонсорів чи меценатів, зазначені на їх візитках, можуть вважатися базою даних у формі картотеки, якою слугує візитниця. Або так само перелік осіб із посадами та поштовими адресами, яких релігійна організація планує привітати на Різдво, якщо ці адреси отримані не з публічних джерел», - зазначив у коментарі для РІСУ Максим Васін, виконавчий директор Інституту релігійної свободи.
Раніше проти Закону виступали підприємці, вимагаючи призупинити його дію. Вони заявляли, за цим законом об’єктом державного контролю є будь-яка інформація про особу, а це призведе до збільшення кількості перевірок підприємств та, як наслідок, – до зростання корупції.