Цей документ надсилається усім делегатам Ювілейного Собору УПЦ для внесення змін і пропозицій. Ухвала є єдиним документом, який має прийняти Ювілейний Собор Української Православної Церкви.
Як повідомляє офіційний сайт УПЦ, цей документ надсилається усім делегатам Ювілейного Собору УПЦ для внесення змін і пропозицій. Ухвала є єдиним документом, який має прийняти Ювілейний Собор Української Православної Церкви.
Серед пунктів ухвали – засвідчення послуху Матері-Церкві, її Предстоятелю та прохання до Митрополита Київського і всієї України Володимира і надалі бути гарантом «єдності в союзі миру» УПЦ, а також засвідчення молитовної та канонічної єдності з РПЦ.
В Ухвалі також задекларована позиція УПЦ щодо подолання розколу: «Позиція Української Православної Церкви щодо шляхів подолання розколу є принциповою і залишається незмінною: відновлення єдності українського Православ’я має відбуватися у відповідності до канонів Церкви, без втручання політичних сил та через повернення тих, хто відійшов, у лоно канонічної Української Православної Церкви».
У документі йдеться і про подальший розвиток державно-церковних стосунків: «Від повноти Української Православної Церкви висловити сподівання на подальший конструктивний розвиток церковно-державних відносин на засадах партнерства та взаємної поваги задля служіння народові України та звернутися до Президента України, Верховної Ради України та Кабінету міністрів України з проханням в межах своїх повноважень сприяти вирішенню наступних питань:
- Прийняти нову редакцію Закону України про свободу совісті та релігійні організації, який би надав можливість Українській Православній Церкві набути статусу юридичної особи, засновувати власні навчальні заклади всіх рівнів.
- Вважаємо за необхідне введення вивчення основ християнської етики, православної культури та Закону Божого в навчальних закладах усіх рівнів від дитячого садочка до найпрестижнішого університету та надати можливість Церкві брати участь у підготовці викладачів релігійних, релігієзнавчих, краєзнавчих та етичних дисциплін для державних та приватних навчальних закладів.
- Створити дієву систему захисту суспільної моралі та унеможливити пропаганду розпусти і гріха. Задля духовного відродження та виховання наступних поколінь Держава має підтримати розвиток духовно-просвітницьких інформаційних проектів на телебаченні, радіо та інших ЗМІ.
- Об’єднати державний адміністративний та церковний моральний потенціал задля подолання бідності та організації служіння ближнім, зокрема людям похилого віку, сиротам, хворим та людям з особливими потребами.
- Створити систему військового духовенства (капеланства) та підтримати подальший розвиток духовної опіки пенітенціарної системи та лікарень.
- Ввести мораторій на приватизацію колишнього церковного майна та визначити механізми його повернення задля відновлення справедливості, забезпечення життєдіяльності Церкви та організації її соціального та благодійного служіння.
- Розглянути можливість повернення або виділення землі монастирям та парафіям для ведення сільськогосподарчої діяльності.
- Збереження культурної та духовної спадщини нашого народу, його історичних пам’яток та святинь має і надалі бути спільною справою Держави і Церкви. Церква не заперечує необхідності існування музеїв-заповідників, галерей, архівів, запасників та книгосховищ, але впевнена, що церковні цінності і пам’ятки, що були силою відібрані у віруючих богоборчою владою, мають бути повернуті у власність та належати справжніх господарів – Українській Православній Церві та іншим релігійних організацій, у яких вони були відібрані».
Окремий пункт Ухвали присвячений статусу УПЦ: «Від Повноти Української Православної Церкви засвідчити, що нинішній канонічний статус Української Православної Церкви, наданий Томосом Святійшого Патріарха Московського і всієї Русі Алексія ІІ 27 жовтня 1990 року та затверджений Помісним Собором Руської Православної Церкви 28 січня 2009 року як незалежної в управлінні самокерованої Церкви з правами широкої автономії на сьогоднішній день є оптимальним. Статус УПЦ надає їй можливість розвивати своє спасительне служіння та внутрішній канонічний устрій. Статус УПЦ є запорукою збереження її внутрішньої єдності та фундаментом для відновлення єдності українського Православ’я».
14 пункт Ухвали присвячений будівництву у Києві кафедрального собору УПЦ: «Від Повноти Української Православної Церкви засвідчити важливість і необхідність зведення в Києві Кафедрального собору на честь Воскресіння Христового та Духовно-просвітницького центру Української Православної Церкви».
Проект Ухвали Ювілейного Собору Української Православної Церкви >>>