Державна сімейна політика в є малоефективною, оскільки спрямована на боротьбу з наслідками кризових проявів функціонування інституту сім'ї, а не з їх причинами.
Як повідомляє представництво УПЦ при Уповноваженому Президента України з прав дитини, він наголосив, що державна сімейна політика є малоефективною, оскільки спрямована на боротьбу з наслідками кризових проявів функціонування інституту сім'ї, а не з їх причинами.
“Поширення соціального сирітства, безпритульності та бездоглядності великої кількості дітей, дитячої злочинності, алкоголізму, наркоманії і порнографії є прямим наслідком неналежного виконання сім’єю, як соціальним інститутом, своєї основної функції – виховання дітей і формуванням цінностей майбутнього покоління. Тому, щоб захищати і дотримувати права дітей нам потрібно всіляко підтримувати традиційну природну родину ” - переконаний о. Олег.
За його словами, держава досі має високий показник розлучень. Такі форми шлюбних об’єднань як незареєстрований, дистанційний чи гостьовий шлюб, які раніше були винятком, вже стали поширеним явищем. Разом з тим, зберігається сумна статистика неповних сімей, в яких дітей виховує лише один із батьків (як правило, мати).
Кожне п’яте домогосподарство з дітьми (у 2008 р. – 19,4%) – це неповна сім’я. До того ж, кожного року збільшується частка дітей, народжених жінками, які не перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі. Так, в 2000 році частка таких складала 17,3 % від загальної кількості новонароджених, в 2010 – 21,9 %.
Також, до кризових проявів функціонування інституту сім'ї, о. Олег Мельничук відносить низьку народжуваність. Значеннями сумарного показника народжуваності в Україні становить 1,44 дитини на одну жінку репродуктивного віку. Наявний рівень народжуваності жодним чином не забезпечує простого відтворення населення, для якого сумарний показник народжуваності має складати 2,1 – 2,2 дитини на одну жінку” – заявив Представник УПЦ при Уповноваженому Президента з прав дитини.
До того ж, кількість дітей у сім'ї постійно зменшується, а показник кількості дітей, поза шлюбом, постійно зростає. Фактично, відмовившись від підтримки традиційних родин держава продукує позашлюбну модель поведінки у громадян.
На переконання представника УПЦ, з метою подолання негативних явищ, які мають місце в суспільстві, потрібно сформулювати нове бачення державної сімейної політики, спрямувати її у напрямку відновлення інституту традиційної природної сім'ї. Задля цього, на його думку, необхідно налагодити конструктивний діалог між державними органами, Православною Церквою, іншими конфесіями та громадськими організаціями. “Необхідно об’єднуватися навколо переконань, відкинувши міжконфесійні та інші суперечки”, – підкреслив священик.