В уряді вважають, що релігійні організації не мають залишатися осторонь розгляду в Конституційному Суді справи щодо конституційності змін до закону про свободу совісті.
До цього закликав завідувач відділом з питань релігії, забезпечення права громадян на свободу світогляду і віросповідання Секретаріату Кабінету Міністрів Андрій Юраш на прес-конференції в Укрінформі до Всесвітнього тижня міжконфесійної гармонії, організованій Всеукраїнською радою релігійних об’єднань (ВРРО).
«Наступного тижня ми будемо свідками того, як Конституційний Суд почне розглядати подання 49 депутатів ще попереднього парламенту, які хочуть унеможливити норму одного з законів, ухваленого 20 грудня 2018 року. І це фактор, на який не можуть не реагувати абсолютно всі причетні. І тут потрібна фахова оцінка й розуміння того, які може мати наслідки ухвалення того чи іншого рішення КС. І тут пасивність є фактично ознакою злочину, бо від цього рішення залежатиме стан, характер і динаміка розвитку державно-релігійних взаємин», - сказав Юраш.
На його думку, пасивну позицію релігійних громад щодо цього питання не можна буде вважати «цілком адекватною».
«Якщо хтось хоче відсидітись, в тому числі, й релігійні організації, і не зробити з цього певних аналітичних висновків і не донести це в той чи інший спосіб, то, звісно, це є не той підхід, який ми можемо визнати, як найбільш адекватний в цій ситуації. А те, які в нас суди, – ми розуміємо і маємо багато підтверджень цього», - зазначив Юраш.
Водночас він дав зрозуміти, що державні органи влади так само не залишатимуться осторонь важливих рішень щодо міжконфесійного життя в Україні.
«Релігійні організації чекають активної позиції та державних органів. Це є абсолютно надзвичайно важливий меседж. Ми це розуміємо. Є багато викликів, вони є і точкові, і системні. І не реагування є ознакою того, що це або непрофесіоналізм, або небажання, або свідоме повернення до тієї схеми і намагання заперечити існуючі реалії», - відзначив Юраш.
При цьому він вважає, що Україна є унікальним майданчиком міжконфесійної толерантності, про що свідчать високі міжнародні рейтинги релігійної свободи в нашій державі.
«На світових майданчиках ставлення до України є як до певної унікальної міжрелігійної, міжконфесійної лабораторії гармонії та єдності. Впродовж останніх 5-6 років індекс релігійної свободи за 10-бальною шкалою зріс з 4,2% до 3,8% (чим менший індекс – тим більший рівень свободи). І Україна зараз є на рівні Бельгії. Думаю, такий індекс релігійної свободи свідчить про те, що ніхто у світі й до України не має претензій щодо рівня, гармонії, толерантності державно-релігійних взаємин», - зазначив Юраш.
За його словами, спроби заперечити й розхитати міжконфесійний мир в Україні є системними й маніпулятивними.
«Впродовж останніх років були дуже потужні спроби поставити це під сумнів. Це системна робота, щоб переконати, що в Україні нібито існують порушення щодо певних релігійних спільнот. Очевидно, що це маніпулятивні речі», - підсумував представник Кабміну.
Як повідомлялось, 11 лютого Велика палата Конституційного Суду на пленарному засіданні у формі письмового провадження розпочне розгляд справи за конституційним поданням 49 народних депутатів щодо відповідності Конституції (конституційності) Закону України «Про внесення зміни до статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації» щодо назви релігійних організацій (об’єднань), які входять до структури (є частиною) релігійної організації (об’єднання), керівний центр (управління) якої знаходиться за межами України в державі, яка законом визнана такою, що здійснила військову агресію проти України та/або тимчасово окупувала частину території України" від 20 грудня 2018 р. №2662-VІІІ.