В Успенському соборі Києво-Печерської лаври триває осушування після російської атаки 15 червня. Під час гасіння пожежі, яку спричинив удар ворожого дрона, всередину потрапила велика кількість води, і волога досі лишається у стінах, живописі та іконостасі.
Про це повідомляє Kyiv.News з посиланням на Національний заповідник «Києво-Печерська лавра».
Тепер головна загроза для собору — волога, що лишилася після гасіння. Щодня тут працюють теплові пушки, надані ДСНС, осушувачі та інше обладнання від громадської організації «Центр допомоги мистецтву України – Київ» за підтримки партнерів Ukraine Art Aid Center. Роботу техніки забезпечує ДТЕК, який облаштував тимчасову схему електроживлення на першому та другому поверхах, щоб пушки, вентилятори й осушувачі працювали безперебійно.
Керівниця громадської організації Ірина Нікіфорова координує передачу обладнання.
Від початку повномасштабної війни ця організація допомагає українським музеям — за цей час вона розподілила близько 400 тонн матеріалів серед понад 800 закладів. Фахівці постійно контролюють рівень вологості й стежать за станом собору, а техніка працюватиме доти, доки показники не стабілізуються.
Після червневого удару рятувальники розбирали пошкоджений дах, щоб уберегти конструкції від подальшого руйнування. Лише 17 червня до ліквідації наслідків залучали близько 125 рятувальників і 25 одиниць спеціальної техніки, а завдані заповіднику збитки фахівці ще оцінюють. Атаку засудила ЮНЕСКО, наголосивши, що йдеться про спадщину, яка належить усьому людству, і закликавши посилити тиск на країну-агресора. Успенський собор зведений ще у XI столітті й століттями був головною святинею Лаври; у 1941 році його було підірвано, а відбудували головну церкву вже за часів незалежної України. Тому кожне нове влучання сприймається не лише як матеріальна шкода, а і як удар по історичній пам’яті. Успенський собор — головна церква найбільшого монастирського комплексу країни, історія якого сягає часів Русі.