В обласному центрі Закарпаття цими вихідними відбувся ювілейний, 10-й, Фестиваль єврейської культури. Цьогоріч він отримав власну назву – «Heymish Ungvar», що означає «комфортний, затишний, теплий».
Керівник благодійного фонду «Хесед Шпіра» Михайло Галін під час відкриття фестивалю сказав, що саме таким, затишним, теплим і домашнім сприймає Ужгород єврейська громада.
Різного роду творчі заходи та атракції завершилися в неділю відкриттям пам'ятного знаку жертвам Голокосту та подвигу рятівників, які наважувалися протистояти нелюдським діям щодо знищення цілого народу.
Це відкриття, як справедливо зауважували ужгородці, стало епогеєм Днів єврейської культури в Ужгороді.
Пам’ятний знак встановили за сприяння уряду Угорщини. Урочисте відкриття знаку стало жалобною і, водночас, життєствердною акцією. Участь у ньому взяли: делегація з Угорщини, єврейське духовенство, представники громадських організації цієї общини, місцева влада, громадськість.
«Незалежно від народності, нації,у цьому куточку світу наша доля – спільна!», – сказав заступник Державного секретаря Угорщини Чобо Латорцои.
Підтримав його і голова Всеукраїнської асоціації євреїв – колишніх в'язнів гетто і нацистських концтаборів Борис Забарко: «Пам'ять історична може роз'єднувати і об'єднувати! Саме тому не припустима її фальсифікація, викривлення чи замовчування».
Пам’ять про ці страшні події, коли місцевих євреїв, які були невід’ємною частинкою міста, збирали в синагозі і звідти вивозили в табори, ще жива в серцях багатьох ужгородців і закарпатців. Тому небайдужих тут не було.
Урочиста жалобна акція завершилася спільною молитвою головних рабинів України та Ужгорода, після чого усі присутні склали навколо пам'ятного знака камінці пам'яті.
Авторами ідеї пам'тного знаку та облаштування території стали скульптор Михайло Колодко та архітектор Петер Сарваші.
За різними даними, з 1944-го року з Ужгорода та його околиць до таборів смерті вивезено близько 14 тисяч євреїв, з усього Закарпаття – близько 100 тисяч. Пережили фашистські катівні близько 20-30% полонених.