Created with Sketch.

Валерій ГУСАРЕВИЧ: «Щасливий, що вже не працюю на Бога, а живу з Ним в сім’ї»

26.03.2014, 14:54

Інтерв'ю-откровення казахського протестанта Валерія ГУСАРЕВИЧА про те, як він зустрів Бога-Отця

Я довго думала, як структурно подати це інтерв’ю. В формі «запитання-відповідь» не виходило. Мій гість, Валерій ГУСАРЕВИЧ, протестант із Алмати (Казахстан), не зовсім відповідав на питання. Він зізнавався в любові… Богу. Та й питання в його свідоцтві не особливо були потрібні. Тому прийшла ідея (вірю, що від Господа!) почати з фрагмента листа Бога-Отця, основаному на віршах з Писання. А продовжити розповіддю Валерія.

Дитино моя!
Можливо ти мене не знаєш, але я знаю все про тебе. (Псалом 139:1)
Я знаю, коли ти сідаєш і коли встаєш. (Псалом 139:2)
Мені відомі всі твої шляхи. (Псалом 139:3)
Навіть волосся на твоїй голові полічене. (Матвія 10:29-31)
Бо створена Ти на мою подобу. (Буття 1:27)
В мені ти живеш, рухаєшся та існуєш. (Діян. 17:28)
Бо ти мій нащадок. (Діян. 17:28)
Я тебе знав ще до твого зачаття. (Ієремії 1:4-5)
Я вибрав тебе, коли планував творіння. (Ефесян. 1:11-12)
Ти – не помилка, бо всі дні твої записані до моєї книги. (Псалом 139:15)
Я визначив точний час твого народження і місце, де ти будеш жити. (Діян. 17-26)
Ти створена чудово і дивовижно. (Псалом 139:14)
Я створив тебе в утробі твоєї матері. (Псалом 139:13)
І привів тебе на світ у день, коли ти народилася. (Псалом 71:6)
Мене невірно змалювали ті, хто не знають мене. (Івана 8:41-44)
Я – не злий, але сповнений любові і я завжди поруч. (1Івана 4:16)
І я бажаю вилити свою любов на тебе, (1 Івана 3:1)
Тому, що ти – моя дитина, а я твій Батько. (1 Івана 3:1)
Я пропоную тобі набагато більше, ніж твій земний батько, (Матея7:11)
Бо я досконалий Отець. (Матея5:48)
Ісус помер для того, щоб ми з тобою примирилися (2 Коринт. 5:18-19)
Його смерть – це досконалий прояв моєї любові до тебе. (1Івана 4:10)
Я віддав все, щоб ти полюбила мене. (Римлянам 8:31-32)
Якщо ти приймаєш дар мого Сина Ісуса, ти приймаєш Мене. (1Івана 2:2)
І тоді ніщо та ніколи не відділить тебе від моєї любові. (Римл. 8:38-39)
Прийди додому і я влаштую найбільше свято, яке тільки бачили небеса. (Луки 15:7)
Я завжди був та буду Твоїм Батьком. (Ефесян. 3:14-15)
Я хочу запитати тебе: чи будеш Ти моєю дитиною? (Івана 1:12-13)
Я чекаю на тебе. (Луки 15:11-32)
З любов’ю,
твій Батько, Всемогутній Бог

***

Валерій ГУСАРЕВИЧ:

Я покаявся оригінально. Після інституту пішов служити в армію – офіцером за  контрактом. (Тоді в Казахстані діяв закон: тих, які закінчили військову кафедру в університеті, брали в армію). Оскільки це було добровільно-примусово, почав пити. Якось по телевізору йшов фільм «Ісус». Наприкінці картини говорилося про те, що Бог хоче стати вашим Батьком і вас любити. Слова про Господнє батьківство і Його любов мене так сильно доторкнули, що сказав самому собі: «Заради цього я готовий стати віруючим. Все решта – не цікавить!»

У чисельній протестантській церкві, куди я потрапив (мені було 24 роки), увесь час чув: треба молитися, постити, служити, щоби в твоє життя прийшли благословіння. Я дуже старався. З часом навіть став одним з пастирів. Однак всередині було багато запитань, відповіді на які не знаходив, і біль. Я мав непросте дитинство. Тато пив і постійно мене принижував. Він не винен. Він не отримав любові від свого батька, мого дідуся, тому все, що міг передати мені, — це лишень ту біль, яка з’їдала його зсередини. (Батьки – проекція Бога. Стосунки з ними накладаються на стосунки спочатку дитини, а потім дорослої людини з Господом).

Щоби не робив, не міг отримати свободу від внутрішнього болю. Ніби служу: люди одержують слово від Бога, зцілюються, звільняються, а я не відчуваю щастя, коли залишаюся сам на сам. Як й інші, прагнув довести, мовляв, я – хороший. Мої мотиви були: молюсь, пощу, а тепер Ти, Господи, щось роби. Проте в Євангеліє сказано, що Ісус уже за все заплатив, все завершив – щоби ми раділи. «Поправді, поправді кажу вам: чого тільки попросите ви від Отця в Моє Ймення, - Він вам дасть. Не просили ви досі нічого в Ім’я Моє. Просіть – і отримаєте, щоб повна була ваша радість» (Євангеліє від Івана 16:23-24)    

Коли почалися великі проблеми, напочатку 2011 року пішов з посади пастиря церкви. Стомився бути лицеміром. (Адже за своєю суттю не люблю лицимірства). Не говоритиму, що Бог хороший і бажає всім тільки добра, а сам понад 15 років живу в несвободі. Однак скоро, в листопаді, я зустрівся з Батьківським серцем. На одній з християнських конференцій в Києві. Якраз лекцію читав Джон Арнотт, пастир церкви «Благословіння Отця» (Торонто). Ось він закінчив. Я підійшов, привітався. Раптом той мене обійняв. Обійняв так, ніби Отець Небесний. І я пережив Божу любов! Почав плакати. Плече Арнотта було мокре від моїх сліз. Тато мене завжди чекав, а я думав як другий син із притчі про блудного сина, мовляв, стільки років працював як раб, а Ти мені не дав телятка… Інакше кажучи, стільки часу служачи Богу, не розумів, що я – Його улюблений син!

Наступного дня потрапив на інкаунтер «Зустріч з Батьківським серцем», де утвердився в тому, що Бог мене любить. І зрозумів, що Ісус – шлях в обійми Тата.

Новий Заповіт говорить про Отця понад 170 разів. І Ісус говори про Отця. Фарисеї навіть хотіли Його вбити за те, що Він Бога називав Отцем.

Тоді зрозумів, що мені не треба домагатися Божої прихильності. Я – Дитя Боже. Просто треба вчитися приймати Його любов. Раніше уявляв себе тим, хто дає, а Господа – Тим, Хто приймає. Насправді все навпаки.

Я щасливий! Я вже не працюю на Бога, а живу з Ним в сім’ї. І нехай інші знають, що мій Тато працює Богом! (Діти люблять хвалитися своїми батьками).

Коли Ісус воскрес, Його першими словами Марії-Магдалині були: «Але йди до братів Моїх та їм розкажи: Я йду до Свого й Отця вашого, і до Бога Мого і Бога вашого!» (Євангеліє від Івана 20:17) Він не називає більше учнів учнями. Тобто, Спаситель не соромиться нас називати братами. Крім того, Він говорить про Господа як Свого, так і нашого, називаючи Його, що важливо, спершу Отцем, а потім Богом. У Старому Заповіті було навпаки: спочатку Бог, а потім Отець.

Зауважте, тридцять років Ісус наповнювався любов’ю Отця і тільки після цього почав служити. А коли Він почав служити, Бог не сказав: «Це Мій Спаситель, Помазаник», але: «Це є Син Мій улюблений, що Його Я вподобав!» (Євангеліє від Матвія 3:17) Написане можна перекласти як «У Ньому Моя відрада, гордість, захоплення і життя!» І коли диявол спокушував Ісуса в пустелі, він говорив: «Якщо Ти Син Божий…» Однак Ісус не засумнівався.

До речі, Ісус нас навчав однієї молитви – «Отче наш». А в Своїй останній молитві, як говорить Євангеліє від Івана (14 розділ), Він просив про те, щоб Отець відкрив Себе людям.

Я їзджу на служіння в різні країни і спостерігаю, що багато хто, на превеликий жаль, бояться приходити в обійми Бога-Отця. Тоді з ними ділюся, як я це роблю. Наприклад, перш, ніж рано встати, говорю Йому: «Татку, хочу, щоби Ти мене сьогодні любив і дивував». Як результат, майже щодня Він мені робить сюрпризи!

Діти – це благословіння для батьків! Вони з нетерпінням чекають вечора, щоби малюка викупати; радіють, коли в нього виростає перший зубчик (другий і третій теж!); знімають на камеру перші кроки; розвішують на стінах намальовані сином або донькою малюнки… Так і Бог-Отець. Він щасливий, коли ми із сиріт стаємо Його дітьми.

Ісус говорить, що Царство Небесне належить дітям. Чому? Тому що діти залежні від батьків. А коли вони дорослішають, то розказують Господеві, що Йому робити. Хоча коли Він стоворював Землю, хто Йому був порадником?..

І ще важливий момент. Ісус сказав, що коли ми будемо єдині, тоді весь світ увірує, що Він післаний Отцем. А єдність може прийти лишень з любові. Я люблю тебе, тому що ти – мій брат чи сестра в Христі і в нас спільний Тато. Нам нема чого ділити. В нормальній сім’ї всі раді один одному. Я живу в Азії, де часто в сім’ях 9-12 дітей. Коли хтось одружується чи виходить заміж, тільки 200 людей – близьких родичів з’їжджаються на весілля. І всі радіють разом! Якщо в світі люди можуть так радіти, то наскільки ми, християни, можемо радіти, переживаючи Божу любов.

Проект авторських інтерв’ю «Щиро про віру» виходить за підтримки медійного служіння спільноти Оновлення в Святому Дусі «Мараната», РКЦ

Записала Надія ТИСЯЧНА

Теги: #Віра
Читайте також