З нагоди присвоєння вулиці імені Святого Івана Павла ІІ у Києві, Папа Франциск високо оцінив і благословив таку ініціативу та побажав, щоб «яскраві приклади та вчення незабутнього Понтифіка стали заохоченням й надалі слідувати з радістю шляхом християнського свідчення та служіння ближньому».
З нагоди присвоєння вулиці імені Святого Івана Павла ІІ у Києві, Папа Франциск високо оцінив і благословив таку ініціативу та побажав, щоб «яскраві приклади та вчення незабутнього Понтифіка стали заохоченням й надалі слідувати з радістю шляхом християнського свідчення та служіння ближньому».
Про це йдеться у посланні кардинала П’єтро Пароліна, Державного секретаря Ватикану, яке 15 жовтня поширив офіційний сайт Апостольської нунціатури в Україні.
У посланні Держсекретаря сказано: «Той факт, що сьогодні відкривається вулиця, присвячена святому Івану Павлу ІІ в столиці України, у цьому славному місті Києві, означає символічно визнати постійне вираження дружби та пам’яті до людини, яка любила та підтримувала свободу і мир. Це є нагода знову засвідчити зусилля Католицької Церкви продовжувати роботу – у різних формах та на усіх рівнях – заради процвітання України. Приєднуючись до почуттів спільного зворушення, Церква має на меті виразити своє завдання зробити так, щоби пророче послання Святого Івана Павла ІІ продовжувало з силою звучати та бути використаним, у конкретний спосіб, також у ці складні моменти, які Україна переживає тепер. Адже у Бозі є наша надія, яка не розчаровує та є більшою за складнощі, що іноді здаються нездоланними.
Нехай заступництво та приклад Святого Івана Павла ІІ стануть вагомим внеском для забезпечення солідарної, єдиної, гармонійної України, яка поважає різноманіття, та активно і чесно зосереджена на підтримці спільного блага».
У документі також наголошено, що, «будучи першим Папою слов’янином, святий Іван Павло ІІ виконав – у тих історичних умовах, які характеризували його понтифікат – визначаючу роль не лише для життя Церкви, але також для шляху розвитку світової історії та зокрема європейської. Прикладом цього є візит, який він здійснив до України. Це був твердий намір Святішого Отця розпочати, а згодом укріпити, процес послаблення напружень та братерства між країною його походження, Польщею, та Українською землею, які в минулому були поділені історичними, часто драматичними подіями».