Група вчених, ймовірно, розкрила секрет печери, яку стародавні римляни вважали "воротами в пекло". На їхню думку, смертоносну дію печери було викликано хмарою діоксиду вуглецю, яка діяла задушливо на всіх, хто в неї входив.
Про це повідомляє Gazeta.ua з посиланням на Science alert.
Печера вбивала всіх тварин, які входили в неї, але "щадила" жерців. Її використовували 2200 років тому, але вона знову була відкрита вченими з Університету Саленто в 2011.
Печера розташовувалася в місті Ераполіс в древній Фрігії, зараз територія Туреччини. Її використовували для жертвоприношень биків, яких проводили через Плутоній або ворота Плутона - бога потойбічного царства. Коли жерці виводили биків на арену, глядачі, які сиділи навколо неї, могли спостерігати за тим, як хмари диму, що виходили з печери, вбивали тварин.
"Простір наповнене димом, настільки щільним, що за ним ледь можна роздивитися землю. Будь-яка тварина, яка входить всередину, зустрічає неминучу смерть. Я кинув горобців, і вони тут же випустили останній вдих і впали", - писав грецький історик Страбон.
Саме цей феномен підбурював вчених шукати печеру. Птахи, які пролетіли надто близько до входу в неї, впали мертвими, показавши, що навіть через дві тисячі років вона залишається такою ж смертоносною.
За словами вулканолога Харді Пфанца, причиною цього є сейсмічна активність. Тріщина, яка проходить глибоко під землею, вивільняє велику кількість вулканічного вуглекислого газу.
Вчені досліджували простір арени, яка примикає до печери, і з'ясували, що вуглекислий газ утворює невелике "озеро" на висоті 40 сантиметрів від поверхні. Вплив сонячного світла розсіює газ. Найбільш смертоносним він є на світанку, після того, як накопичується за ніч. На поверхні концентрація досягає 50%, на висоті 10 сантиметрів вона становить 35%, але вище 40 сантиметрів газ починає розсіюватися.
Днем вуглекислий газ все ще міститься на висоті близько п'яти сантиметрів, підтвердженням чого є мертві жуки, знайдені вченими на арені. Всередині печери концентрація вуглекислого газу становить 86-91% протягом усього дня, оскільки в неї не проникають ні сонячне світло, ні вітер.
Вчені вважають, що поруч з печерою продавали невеликих тварин і птахів, яких могли купити і принести в жертву люди, які приходили до неї. У святкові ж дні жертвопринесення приносили священики. Ймовірно, голова бика перебувала на рівні з високою концентрацією вуглекислого газу, а священик, завжди високий чоловік, стояв набагато вище. В результаті глядачі бачили, як потужний бик за лічені хвилини падає замертво через вплив печери.
Ворота Плутона відомі ще з античних часів. У міфах Стародавньої Греції та Риму описана печера в місті Ієраполісі, увійшовши в яку, можна потрапити в підземний світ. Близько цих воріт проводилися ритуали на честь бога Плутона. Підходити до печери дозволялося тільки жерцям. Тварини, пройшовши по вузькому проходу, виходили на арену і тут падали замертво.