Біометричні паспорти в Україні почали діяти з 1 січня 2013 року.
Паспорт міститиме вмонтований чіп із біометричною інформацією: фото людини, відбитки пальців та інформацію про громадянина, що міститься в діючому паспорті. За бажанням в біометричний паспорт може бути включено додаткову інформацію. Водночас інформація біометричних паспортів вноситься до Єдиного державного демографічного реєстру - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, обробки, використання інформації про громадянина держави.
Також, згідно із законом, така інформація є конфіденційною, а її нерозголошення гарантується державою. Кожен громадянин України, незалежно від віку, зобов`язаний одержати біометричний паспорт. Оформлення біометричного паспорта для всіх осіб, починаючи з народження (замінивши тим самим свідоцтво про народження), оновлюється кожні 10 років. Введення в Україні біометричних паспортів обумовлене Планом дій щодо введення безвізового режиму з ЄС, схваленим у листопаді 2010 року.
Як РІСУ повідомляла, єрархи Церков та правозахисники наголошували на необхідності ветування Закону «Про Єдиний державний демографічний реєстр» (проект № 10492, автор – Василь Грицак, фракція Партії регіонів), обґрунтовуючи це порушенням конституційного права громадян на приватність у зв’язку з реальними загрозами втручання в особисте життя громадян та надмірно широким та безпідставним збором інформації про кожну особу.
Зокрема, у своєму зверненні Предстоятель Української Православної Церкви митрополит Володимир заявив, що “цей Закон несе в собі загрозу обмеження базових прав людини”, та закликав Президента України не допустити набуття ним чинності та ветувати його.
В УПЦ КП в принципі не проти самих біометричних паспортів, якщо вони будуть містити ту ж інформацію, що і звичайний паспорт плюс біометричні дані. Це пояснив Голова інформаційно-видавничого управління УПЦ (КП) єпископ Євстратій ( Зоря), додавши, що Церква, однак, виступає проти створення єдиного реєстру, в який повинні вноситися дані, по суті, про всіх аспектах людського життя – від сплати податків до стану здоров'я, від поїздок за кордон до покупки нерухомості. На думку владики Євстратія, по-перше, у світі такої практики немає, по-друге, доступ до такої широкої інформації відкриває можливості для маніпуляцій і тиску на людину. Тим більше, що такими питаннями має займатися держава, а не приватна структура, якою є ЄДАПС.
За словами єрарха, незначні поправки з боку Президента та повторне прийняття законопроекту про Єдиний державний демографічний реєстр не вирішили головної проблеми цієї ініціативи – порушення права громадян на приватність. При цьому надання віруючим права на відмову від отримання біометричного паспорту не надає можливості відмовитись від включення даних про себе до Єдиного реєстру.