Україна, Казахстан, Росія, Іспанія, Австрія, США, Об’єднані Арабські Емірати, Естонія, Фінляндія – такою була географія доповідачів під час ІІ сесії Всецерковного онлайн-форуму, який відбувся в суботу, 11 грудня 2021 року.
Про це повідомляє Секретаріат VII сесії Патріаршого Собору.
«Сьогодні ми знайшли час для того, щоб бути разом, рухатися загальноцерковним, всеукраїнським синодальним шляхом, наближати день, щоб відбулася VII сесія Патріаршого (Всецерковного) Собору УГКЦ», – такими словами звернувся Патріарх УГКЦ Святослав до учасників ІІ сесії Всецерковного онлайн-форуму.
«Мережі спілкування між нами є тими мережами сопричастя нашої Церкви, які ми покликані розбудовувати. Ми покликані відчувати, яка ми велика Церква», – зазначив Предстоятель.
Про актуальне становище греко-католицької родини: плюси і мінуси домашньої церкви, життя вірою в онлайн-форматі, міграційні процеси в рамках закритих фізичних кордонів і відкритої віртуальної дійсностi – розповів правлячий архиєрей Пармської єпархії Богдан Данило. Доповідь владики Богдана охопила три аспекти актуального становища греко-католицької спільноти серед викликів сьогодення.
Митрополит Філадельфійський Борис Ґудзяк представив Пастирський лист Синоду єпископів Української Греко-Католицької Церкви «Надія, до якої нас кличе Господь» як програму, згідно з якою Церква плануватиме своє служіння на наступні десять років. Владика Борис зробив короткий екскурс в історію напрацювання Стратегії УГКЦ'2020, відображених у семи точках загальної візії Церкви. Це постсинодальне послання також є артикульоване в семи точках, які практично співвідносні з попередніми стратегічними напрямками, із ширшим окресленням душпастирської дії УГКЦ.
«Тема християнської родини, особливо тепер, набирає надзвичайної ваги – з огляду на поважний рівень секуляризації світу, – наголосив владика Борис. – Тож зростає потреба чистоти, відкритості, прозорості, а це вимагає від нас – єпископів, священників, чернецтва – великого і радикального пасторального навернення».
У другій частині зустрічі відбулося обговорення основної теми ІІ сесії Всецерковного форуму. Першим своїми думками поділився представник Луцького екзархату о. Сергій Василів. Він підкреслив важливість використання всіма структурами нашої Церкви сучасних засобів комунікації. Однак негативним моментом цього, за його словами, є те, що, коли карантинні обмеження спадають, стає важко знову змобілізувати вірних до активної особистої участі в молитві Церкви безпосередньо в храмі.
Опісля своє бачення представив о. Андрій Бухвак, представник Донецького екзархату. Він розповів про сучасну географічну «поділену» дійсність екзархату, який сьогодні об’єднує 72 парафії та 53 священиків, що їх обслуговують. Така ситуація є болючою, оскільки вражена війною, нуждою та пандемією. «Ця дійсність є великим викликом. Адже вона породжує страх, розгубленість, а інколи і відчай, – зазначив доповідач. – Тому ми вирішили зберігати спокій та бути максимально близькими до наших вірних – через соціальні мережі, через трансляції Богослужінь і навіть за посередництвом звичайної телефонної розмови».
Блаженніший Святослав звернув увагу всіх учасників Всецерковного форуму на те, що п’ять священиків Донецького екзархату сьогодні обслуговують наших вірних за лінією розмежування, добираючись туди через територію Російської Федерації, і закликав всіх особливо пам’ятати про них в молитві.
Про життя Харківського екзархату розповів о. Олександр Дядя. За його словами, умови пандемії стали великим викликом для вірних екзархату.
Олена Пенязєва розповіла про дійсність Одеського екзархату. Пані Олена розказала про душпастирську дію в екзархаті під час пандемії, котра полягала в забезпеченні служіння вірним у цих важких умовах, як через трансляцію у соцмережах, так і безпосередньо у храмах.
Нові виклики не оминули і Церкви в Казахстані, про що розповів о. Василь Говера. «Важкими викликами для греко-католиків регіону є тяжке історичне минуле Казахстану, – зазначив о. Василь. – Кількість вірних нашої Церкви в Казахстані зменшується не так через природні причини (смерть старшого покоління), як через міграційні процеси».
Відтак до обговорення основної теми цієї сесії Всецерковного форуму було запрошено представника Ординаріату для католиків візантійського обряду на території Російської Федерації о. Івана Легу. Він розповів про складне становище наших вірних на території РФ, оскільки вони розкидані на великий території, а для їх обслуги критично бракує душпастирів. Загалом в Росії, зазначив священик, є близько 20 парафій, які обслуговують 12 священиків.
Отець Юрій Коласа, який представив бачення вірних Ординаріату для католиків візантійського обряду на території Австрії, розповів, що в цій країні станом на сьогодні налічується 12 парафій, які обслуговують 7 священиків, та нараховується близько 8000 вірних. «Багато людей втратили роботу, зріс рівень фізичного насильства в родинах…Тож душпастирі намагаються працювати з людьми індивідуально, підтримуючи їх психологічно», – зазначив о. Юрій.
Слово від імені вірних Ординаріату для католиків візантійського обряду на території Іспанії взяв о. Василь Халак. Він розповів про важку ситуацію, наголосивши на родинних цінностях в контексті суспільного життя в Іспанії.
Пізніше слово було передано о. Ігорю Посоленику з Греції. Він зазначив, що карантинні обмеження поважно впливають на стан парафіяльного життя в наших місцевих громадах, які зобов’язані жити в умовах вузького і обмежувального законодавства інших країн, обтяжених обставинами пандемії.
Далі не менш цікаво було почути про життя вірних УГКЦ, котрі проживають на території Об’єднаних Арабських Еміратів. Про це розповів о. Степан Лилак. Він описав становище наших вірних, які проживають на цьому терені. З'ясувалося, що велика їх кількість проживає в Абу-Дабі, Дубаю та сусідніх країнах – Бахрейні, Катарі й інших.
Блаженніший Святослав подякував отцеві Степану за його відвагу в служінні серед важких умов життя в мусульманській країні та запевнив про молитовну підтримку наших вірян в ОАЕ з боку всієї Церкви.
Потім слово було передане о. Роману Кіху, представнику нашої Церкви в Естонії. Він розповів про своє служіння на території Естонії, яке звершується в Таллінні та в Тарту, а також на території Фінляндії, у Хельсінкі.
«Цими двома сесіями нашого Всецерковного форуму ми змогли дати відповідь на запитання нашого майбутнього собору: "Хто ми?" та "Де ми?". А щодо питання про те, що нам робити в сучасних умовах, то, беручи під увагу все сказане на цих засіданнях, вирішення цього питання стане основним завданням для чергової сесії Синоду наших владик», – сказав на завершення Патріарх Святослав.