Тема зла й страждання – одна із центральних проблем російської релігійно-філософської думки першої половини ХХ ст. (т.зв. «срібної доби»). Особлива увага російських філософів до найскладнішого питання релігійного світогляду була закономірним наслідком неабиякої популярності творчості письменників Ф. Достоєвського та Л. Толстого. Для першого проблема зла й страждання стала провідним лейтмотивом майже усіх творів, другий закликав не протистояти злу силою.
Доповідач: о. Олег Гірник, ліценціат релігійних наук.
Тема зла й страждання – одна із центральних проблем російської релігійно-філософської думки першої половини ХХ ст. (т.зв. «срібної доби»). Особлива увага російських філософів до найскладнішого питання релігійного світогляду була закономірним наслідком неабиякої популярності творчості письменників Ф. Достоєвського та Л. Толстого. Для першого проблема зла й страждання стала провідним лейтмотивом майже усіх творів, другий закликав не протистояти злу силою.
У семінарі акцентується увага на трьох російських мислителях. В першу чергу це П. Флоренський, чия праця Столп и утверждение истины. Опыт православной теодицеи (1914) викликала неоднозначну реакцію російських філософів й богословів (Н. Бердяєв, Г. Флоровський, Б. Яковенко). В. Розанов, що мав великий вплив на творчість Флоренського (і навпаки), не написав окремої філософської праці на цю тему, однак зло й страждання в історії Росії досягнули кульмінації в останньому творі філософа Апокалипсис нашего времени (1918). Л. Шестов фактично став першим російським філософом, який наважився критично відреагувати на майже патологічне захоплення Достоєвського «любов’ю російського народу до страждання».
Трійка філософів цікаві й за своїм етнічним складом: Розанов – типовий росіянин; у Флоренського мати була з вірменського роду Сапарян, а по батьковій ліній філософ відкрив ймовірність походження від слобідських козаків Флоренків; Шестов походив з роду багатих київських євреїв Шварцманів. Флоренський і Шестов з великою пошаною ставилися до Розанова, у творчості якого натрапляємо на прояви філосемітизму, рівно ж як і антисемітизму.
Презентована тема є складовою загального дослідження «Голодомор й богослов’я присутності».
Семінар відбудеться 27 лютого 2014 о 16:15 год в семінарській кімнаті (101) філософсько-богословського факультету УКУ (вул. Хуторівка, 35а, м. Львів).