Деякі західні ЗМІ пророкують, що Україні після невдалого контрнаступу доведеться змиритися з втратою територій, на тлі чого в нашому суспільстві активізувався пошук «зради».
В інтерв’ю «Главкому» філософ і релігієзнавець, проректор Українського католицького університету, колишній політв’язень Мирослав Маринович дав кілька порад українцям, які нині охоплені розчаруванням та невідомістю.
«Почав би з фрази мудрого ребе, що так вічно не буде. Вона стосується і моментів, коли ми на оптимістичній хвилі підняті вгору («ось-ось – і Крим наш»), і таких моментів, як сьогодні, коли увійшли у період розчарування і різних побоювань. Ситуація буде змінюватися і змінюється стрімко, тому я не екстраполюю нинішні обставини на рік-два. Ми з Росією біжимо на спортивному майданчику, і це – біг на виснаження. Ми не маємо впасти першими, нам треба вистояти – і оце українці мають усвідомити. На жаль, цього усвідомлення немає», – зауважив він.
Мирослав Маринович наголосив, що дуже великої шкоди завдали «оптимістичні шапкозакидательські матеріали кінця минулого року», оскільки вони створили ілюзію, ніби справу зроблено. «Якісь там дяді все залагодять, війну виграють, а нам треба жити своїм життям – от цього не буде. Значить нам треба знову взяти на себе відповідальність за стан справ в країні, бо потоки грошей до нас припиняться. Отже, потрібно затягнути пояси», – сказав Маринович.
На його думку, відходу від переможних настроїв, активних пошуків винних у своїх рядах і протиставляння себе вже не ворогу, а один одному, можна було побоюватися й очікувати.
«Тому що це улюблений український спорт – коли щось йде не так, шукати винного. Замість того, аби мобілізуватися і шукати шляхи виходу. Так, мене це дуже тривожить. І мовне питання, і релігійне, і всілякі інші старі наші проблеми знову загострилися і дають інфекцію. Так що знову є справедливим діагноз митрополита Андрія Шептицького про моральну гемофілію. Ми повинні пам'ятати про цей діагноз нашої національної хвороби: суперечки, які є на початку лише дискусіями довкола шляху, яким ми маємо йти, обертаються пошуками винних та тим, що ми стаємо більшими ворогами одне одному, ніж ворог справжній», – підкреслив проректор УКУ.
За його словами, над тим, шоб не допустити таких тенденцій, мають працювати громадянське суспільство та його лідери.