Сутність епохи секуляризації, шляхи віри у сучасному світі, мультикультуралізм і те як християни повинні реагувати на безвір’я – неповний перелік тем, які цікавили учасників міжнародного семінару “Етика і релігія в сучасному світі”.
Подія відбулася 22 червня в Українському Католицькому університеті. Основну лінію для обговорення задала тема нової книги філософа, професора канадського університету МакГілла Чарльза Тейлора “A Secular Age” – “Секулярний вік”.
Серед учасників конференції – сам автор – Чарльз Тейлор, відомий соціолог Хосе Касанова, директор науково-видавничого об’єднання “Дух і Літера” Костянтин Сігов, викладачі УКУ, гості з усієї України та Польщі, повідомив кореспондент РІСУ Володимир Мороз.
“Я не той, хто знає Чарльза Тейлора найкраще. Не прочитав усього корпусу його спадщини. Але з того, що я прочитав, скажу: Чарльз Тейлор – це людина, яка змушує нас по-новому дивитись на людство та культуру, зокрема на те, яким ми формуємо свою етичну поведінку. В його наукових поглядах присутній глибокий гуманізм, відкритість, що через діалог дозволяє відкрити для себе іншу людину. Сподіваємося, що сьогодні наш університет розпочинає діалог з професором Тейлором,” – наголосив у словах вітання ректор УКУ отець Борис Ґудзяк.
Своєрідну панораму наративу автора “A Secular Age” на фоні сучасності подав у своїй промові проректор УКУ Тарас Добко.
Натомість проф. Х. Касанова звернув увагу на те, що у книзі поєднані як історичний, так і феноменологічний підходи до вивчення теми секуляризму. Відомий соціолог релігії пояснює, що секулярний вік – неоднозначний. Це період, для якого характерні різні шляхи віри і безвір’я (different ways of belief and unbelief). Відтак розмова сягнула навіть ширшої, аніж анонсована, теми – того, що Карл Ясперс охарактеризував як духовна ситуація часу.
А що дебати були цікаві не тільки вузькому колу співрозмовників, свідчать приблизно два десятки розмаїтих питань: про витоки секулярності; характер її перебігу і наслідки для християн; виклики, які вона ставить перед людством; можливості, які дає. Свої питання на семінар передав через К. Сігова з Атланти (США) і відомий філософ, культуролог, есеїст та літературознавець Михайло Епштейн. Зрештою, як подає сам проф. Ч. Тейлор, його книга на 900 сторінок – “незавершена”. Зокрема тому, що вона закликає до подальшого осмислення, врахування різних культурних досвідів. Це – старт до розмови.
“Ми повинні зрозуміти багатство християнської традиції і переосмислити її у нашому часі, щоб у відкритому діалозі ділитися нею з іншими,” – каже філософ.
Є науковці, які бажають об’єктивувати істину, констатує проф. Ч. Тейлор.
“Об’єктифікація (objectification) – це намагання схопити сенс як незалежний від людини, істинний сам по собі. Але це погляд нізвідки,” пояснює він.
І саме тому, за словами автора “A Secular Age”, просто неможливо не враховувати культуру.
Філософ планує продовжити роботу над темою секуляризму, а УКУ, як зрозуміло зі слів отця-ректора Б. Ґудзяка, – надалі співпрацюватиме з цим ученим.
До слова, наразі українському читачеві завдяки видавництву “Дух і Літера” уже відомі книги Ч. Тейлора “Джерела себе” та “Етика автентичності”.
“Уже підписаний контракт між Harvard University Press та видавництвом “Дух і Літера” про видання книги “A Secular Age” українською мовою. Робота уже триває,” – оголосив під час семінару К. Сігов.
Керівник “Дух і Літера” анонсує появу книги для українського читача на наступний рік. А 22 червня у Львові продавали останні примірники книги Ч. Тейлора “Джерела себе”. Нагоду отримати автограф не пропустив, здається, ніхто з покупців. А вже надвечір, з 16.00 Ч. Тейлор прочитав відкриту лекцію на тему “Ethics and Religion in the Postmodern World” – “Етика і релігія в постмодерному світі”.
Довідка: Чарльз Тейлор (Charles Taylor) – всесвітньовідомий філософ,професор університету МакГілла (Канада), автор праць з політичної та соціальної філософії та інтелектуальної історії, лауреат премії Кіото і премії Темплтона. Українською перекладено дві книги Ч. Тейлора: «Джерела себе» і «Етика автентичності» (вид-во «Дух і Літера»). Д-р Тейлор також активно займається громадською і політичною діяльністю, зокрема у провінції Квебек, де він мешкає, і є практикуючим римо-католиком.