Івано-Франківський темпель – реформістську синагогу – прикрасили спеціальною підсвіткою і вперше увімкнули її 14 грудня. Тепер щовечора, допоки владнаються проблеми з електроенергією, споруда, яка знаходиться в центральній частині міста, буде світитися.
«Тепер наша споруда дуже гарно виглядає. Цю ідею я свого часу запропонував відповідним структурам і маємо тепер результат, - розповідає головний рабин заходу України Моше Лейб Колесник. – Загалом, в синагозі провели ремонтні роботи – відремонтували дах, водовідведення, протипожежні балки. Звичайно, потрібно ще дещо виправити, але поки так. Отже, більш-менш відремонтований фасад ми прикрасили підсвіткою ще і з нагоди свята Хануки, яке починається в неділю ввечері. До слова, останнім часом, впорядковуємо єврейські цвинтарі. Відновили пам’ятну дошку в одному з мікрорайонів міста, яку зруйнували вандали».
Зараз, як каже рабин, в Івано-Франківську приблизно до 170 євреїв. Переважно, це люди старшого віку, бо молодь, в більшості своїй, за кордоном. Щоправда, додалися переселенці з інших регіонів України і вони отримують тут добру підтримку.
«Наша громада працює і не припиняє підтримувати усіх, хто цього потребує, - підкреслює голова юдейської громади Івано-Франківського регіону Ігор Перельман. – Найголовніше – годуємо при синагозі гарячими обідами, забезпечуємо продовольчими наборами не лише членів нашої громади, але й тимчасово переміщених осіб із зон бойових дій. Декого вдалося також працевлаштувати. Зараз буде свято Хануки і, звичайно, до нього теж всі охочі отримають ще й Ханукальні свічі і солодощі. Загалом на Прикарпатті нашу підтримку отримує до півтори тисячі осіб».
Освітлення Івано-Франківської синагоги встановили в рамках проекту - «Дослідження та збереження єврейської культурної спадщини на прикордонній території», який є частиною Програми транскордонного співробітництва ЄІС Угорщина-Словаччина-Румунія-Україна 2014-2020 та фінансується Європейським Союзом.
Також з нагоди презентації освітлення, 14-15 грудня, відбувся фестиваль єврейської культури "Євреї Станіславова. Хто вони?". Фестивальні заходи, які змогли відвідати всі охочі – фотовиставка історичних світлин, уроки ідишу, ярмарок виробів, які представили діти переселенці з зон бойових дій і, найцікавіше – дегустація смачних традиційних страв єврейської кухні – все відбувалося в приміщенні темплю, або поруч.
На фестивальному ярмарку пропонувалися ялинкові прикраси, сувеніри, жовто-блакитні, світло-відбивні стрічки. За вторговані кошти, як стверджують організатори – придбають утеплені шкарпетки для наших воїнів-захисників.
Уроки ідишу запропонували фахівці з сусідньої Румунії. Вони поділилися, що мова цікава і зараз, на жаль, достатньо рідкісна в наших країнах.
А найпопулярнішим фестивальним заходом стала дегустація традиційних єврейських страв, які приготував відомий кухар Сергій Пожар. Він наголошує, що євреї свої страви донесли ще з давніх часів і ми маємо можливість куштувати зараз те, що їм вдалося зберегти крізь віки. Всім охочим пощастило скуштувати справжні витвори кулінарного мистецтва від пан Сергія - креплах - м’ясна страва схожа на великий вареник чи по-галицьки – пиріг, тут його приготували смаженим, є також варіант подачі в курячому бульйоні.
«Він символізує енергію, яку має отримувати людство через принесену жертву. Енергія, водночас, має бути доброю, тому м'ясо своєрідної жертви завернуте в м’яке, як добро, тісто. Ще ми представляємо вам десерт малабі, який зустрічається в будь-якому стріт-фуді Ізраїлю – це молоко, заправлене кукурудзяним крохмалем з малиновим або рожевим варенням. Циміс – це і гарнір, і окрема страва з моркви з фруктами. Морква символізує дукачі – багатство. Кав’яр чи чоппет лівер з печінки теж популярна єврейська страва. І, що зрозуміло – фаршмак з оселедця. Всі ці страви, до слова, були завжди історично популярні у вишуканому галицькому товаристві».
Цікавим є також той факт, що до другої світової війни в Івано-Франківську було 56 синагог, оскільки євреї були найчисельнішою громадою міста тоді ще Станіславова. З тих споруд залишилося лише декілька.