Київські пагорби після танення снігу потроху зсуваються. Неподалік від метро "Видубичі" на Столичному шосе зійшла частина Лисої гори.
Тонни ґрунту поповзли донизу та зупинилися біля залізничного полотна. Зараз там зробили своєрідний бар`єр проти зсуву – насипали щебінь. На автомагістраль глина та пісок не потрапили. Журналісти помітили ще кілька зсувів поруч із Видубицьким монастирем та на парковій дорозі.
Там теж у деяких місцях потроху сходить глина. Зокрема, і під так званим містком закоханих. Нагадаємо, цього тижня у столиці відселили 16 сімей із трьох будинків на вулиці Воздвиженській, що на Подолі.
Там стався зсув ґрунту із Замкової гори. Щоб вона не поповзла далі, зараз споруджують захисну стінку.
Видубицький монастир — пам'ятка архітектури національного значення.
Після віднайдення Звіринецьких печер наприкінці XIX століття стало зрозуміло, що підземний монастир на честь архангела Михайла тут існував задовго до прийняття християнства Володимиром. Археологами встановлено, що ці печери древніші за печери Києво-Печерської лаври.
Коли ж після 988 року гоніння на християн припинилися, ченці вибралися з підпілля, заснували новий монастир і назвали його Видубицьким — за назвою місцевості. Віддавна, біля Видубицького урочища, була переправа через Дніпро, де «видибали» за допомогою «дубів» — човнів із суцільного дуба.
Будівництво архітектурних споруд монастиря, що збереглись до наших днів, розпочалось у другій половині XI ст. князем Всеволодом, сином Ярослава Мудрого, поблизу його заміської резиденції — Красного двору. Вперше згадується в Повісті врем'яних літ під 1070 роком. Спочатку називався за іменем фундатора — Всеволожим, згодом — за місцевістю — Видубицьким.
У 1116 році ігумен цього монастиря Сильвестр створив одну з редакцій «Повісті врем'яних літ», водночас, тут вівся Київський літопис.
У 1170 році в монастирі розпочалось будівництво мурованогоМихайлівського собору.
Сучасний ансамбль Видубицького монастиря сформувався з середини XVIII століття.
У радянські часи на території Видубицького монастиря було розміщено Інститут археології Академії наук України.
У 1967—1982 роках всі споруди ансамблю відреставровані під керівництвом відомого українського архітектора-реставратора Раїси Бикової.
З 1997 року тут діє чоловічий монастир Української Православної Церкви Київського Патріархату.