Відомий український релігієзнавець Віктор Єленський вважає, що постамайданна влада реалізувала усі запити, які висувала Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій: зробила реальністю військове і тюремне капеланство, дозволила створювати навчальні заклади, визнала богослов’я науковою дисципліною…
«Питання шлюбу, подружньої моралі, одностатевих відносин, абортів, евтаназії – все це очікувано мало стати центром дуже гострих дискусій», - зазначив він у інетерв’ю РІСУ.
«Найбільш драматично це виявилось під час голосування Верховною Радою за так звану антидискримінаційну поправку до Трудового кодексу. Церкви сприйняли позитивне голосування дуже хворобливо. І все ж, я б наголосив – йдеться не лише про легалізацію у законодавстві самого явища нетрадиційної сексуальної орієнтації. Йдеться про характер, масштаби і межі (якщо такі є) втручання Церкви у справи «світу цього». Питання має двохтисячолітню історію і кожної епохи Церква має віднайти на нього адекватну відповідь», - продовжив думку експерт.
За його словами в Україні, немає антиклерикальних настроїв. Проте деякі кола не зрозуміли Церкву у її прагненні заблокувати прийняття антидискримінаційної поправки.
«Це означає, що Церква повинна говорити з суспільством, особливо з його ліберальною частиною. Говорити чесно і аргументовано. Говорити не тільки про те, в чому суспільство Церкву цілковито підтримує, у чому є абсолютна згода – патріотизм, солідарність, боротьба з корупцією, але й про те, що багатьох дратує і з чим багато хто не згідний… Ця дискусія у жодному разі не повинна закінчитися розривом між, умовно кажучи, консерваторами і лібералами. Церкві варто відкинути категоричність; так само варто було б вчинити і умовним лібералам. Проблеми треба обговорювати «без купюр» і, між іншим, подавати точки зору повністю, а не препаровано, як це часом робить преса з висловлюваннями Папи Франциска», - сказав Віктор Єленський.
«У 2015 році ми бачили два великих центри незгоди – у випадку ліквідації Національної комісії з моралі та затвердження антидискримінаційної поправку. При цьому Церкві все більше доводиться співпрацювати не так з державою, з якою вона навчилась говорити та чітко формулювати і відстоювати свій запит, а з громадянським суспільством у найширшому розумінні.
Інколи таке суспільство виглядає хаотичним і слабо структурованим, може викликати роздратування, але це та реальність, яка стала очевидною у 2015-му році», - наголосив Віктор Єленський.