Люди віри публічно заявили про власні зауваження стосовно можливих змін до Конституції України. Саме тому вчора, 21 червня, у столичному Укрінформі відбувся круглий стіл «Конституційний процес в Україні очима віруючих». До заходу, який організував Департамент зовнішніх зв’язків в Україні Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви, долучились політики, юристи, науковці та духовенство.
Люди віри публічно заявили про власні зауваження стосовно можливих змін до Конституції України. Саме тому вчора, 21 червня, у столичному Укрінформі відбувся круглий стіл «Конституційний процес в Україні очима віруючих». До заходу, який організував Департамент зовнішніх зв’язків в Україні Патріаршої курії Української Греко-Католицької Церкви, долучились політики, юристи, науковці та духовенство.
«Ми розуміємо процес формування Конституції, а звіди й суспільства, як Боже об’явлення. Це розуміння відбувається з метою розвитку та процвітання держави. Інтенсивні пропозиції змін з боку представників влади почались з вересня минулого року. Саме тому віруючі стурбовані можливими реформами і хочуть ще раз звернути увагу на окремі пропозиції, а також адміністративну та судову реформи», – окреслив мету о. Олекса Петрів, керівник Департаменту зовнішніх зв’язків УГКЦ в Україні.
Важливо чітко встановити коло тих людей, які мають бути учасниками діалогу стосовно змін до Конституції, заявив заслужений юрист України Василь Костицький. За його словами, усі зміни мають бути в першу чергу легітимними, а ще більше – сприйматись суспільством. І це неможливо уявити без інформування громади з боку влади. «У чому є наша богоподібність? Вона не у тілесній схожості. Всевишній дарував нам моральний закон. На цих самих правилах і має будуватись держава – на правилах морального імперативу, який є у Торі, Біблії та Корані», – додав професор. Він запропонував розробити низку експертних коментарів, в тому числі й від релігійних спільноти та громадських юридичних утворень, які стануть частиною тематичних зустрічей під час парламентських слухань.
Згідно з пропозиціями Всеукраїнської Ради Церков та релігійних організацій від 10 липня 2015 року, зміни до статей Конституції мали б торкнутись таких питань: цінність природньої смерті (ст. 3, частина 1), дбання про релігійні потреби громадян (стаття 12), невід’ємне право на життя (стаття 27 частина 1), гарантування повної таємниці сповіді (ст. 31), неможливість надання привілеїв або обмежень за світоглядними ознаками (с. 24 част. 1), недоторканність сумління (стаття 35), святкування головних свят з відпрацюванням за ці дні віруючим різних віросповідань (ст 45, ч. 1), визначення шлюбу як сімейного союзу між чоловіком і жінкою (ст. 45, ч.1), необмеження прав віруючих у випадку введення воєнного або надзвичайного станів (ст. 64, ч. 2).
Важливо не допустити, аби людина не стала на місце Бога, зауважив доктор морального богослов’я о. Ігор Бойко (УГКЦ). Він закликав більш публічно говорити про базові цінності вірянина, про родину та цінність людського життя: «Життя кожної без винятку людини має бути захищене від початку і до кінця. Ми сповідуємо цінність природньої смерті, до чого нас покликав Бог. Ми б мали сприяти розвитку паліативної медицини замість легалізації евтаназії як унормованого самогубства. Життя сприймається як дар та благословення, а водночас і відповідальність. Важливі питання легалізації абортів, одностатевих партнерств або шлюбів не є природнім. Сьогодні ми бачимо поширення культури смерті. Ми ж не маємо допустити, аби людина стала на місце Бога».
Судам та суддям як ніколи потрібна допомога суспільства, а також і представників Церкви, певен Суддя Конституційного Суду України Петро Стецюк. Судова реформа, запропонована депутатами, стосується одразу кількох аспектів: повернення Вищому Суду України статусу найвищого органу, якого він позбувся у 2010 році; наведення ладу у питанні спеціалізації судів; переатестація суддів; запровадження механізму Конституційної скарги, яку зможе здійснити кожен громадянин; скасування права Конституційного Суду тлумачити закони. Петро Стецюк певен, що Церква у даному випадку є дієвим елементом громадянського суспільства, що відіграє важливу роль у законодавчій сфері.
Після подій на Майдані ВРЦіРО засвоїла свою глибшу роль щодо життя та справедливості, що позначилось на впровадженні нових законів про релігійну освіту, тюремне капеланство, пригадав народний депутат та професор Віктор Єленський. Поки тривають внутрішньо-суспільні протистояння, потрібен діалог не між представниками релігійних кіл, а з найбільш радикальними лібералами. Чиновник переконаний, що «до них не можна ставитись немов до невиправних», а треба ініціювати зустріч ВРЦ з представниками фракцій, які найбільш чутливі щодо згаданих питань. З цього обговорення можуть бути побудовані аргументи, з якими вони зможуть звернутись до українського суспільства.
«Конституція – це дуже чутлива матерія, з якою треба бути дуже обережним, - продовжив народний депутат від Самопомочі Роман Семенуха. – Існує норма у статті 157, яка забороняє приймати будь-які зміни під час надзвичайного стану. АТО стала нашим компромісом між відкритим воєнним станом та можливістю отримувати підтримку. Мудро було б розділити питання децентралізації та особливого статусу Донбасу. Ці зміни ще не передані до Конституційного Суду і у нас є час на них вплинути та змінити».
Ми опинились у тій ситуації, коли громадськість ініціює слухання щодо реформ, а не представники влади, акцентував виконавчий директор Інституту релігійної свободи Максим Васін. Він не бачить широкого суспільного запиту стосовно зміни визначення шлюбу, як і стосовно інших питань. «Конституція має відображати соціальні реалії, а не притягувати новації силоміць. Бо це виглядає як експеримент над українським суспільством», – переконаний юрист. На його думку, діалог і справді потрібно розвивати та активніше залучати представників ВРЦіРО.
Нагадаємо, що подібне публічне звернення відбувається вже не вперше. Останнього разу, 18 травня, у своєму зверненні, Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій висловила готовність до діалогу та співпраці з керівниками і всім суддівським корпусом України задля становлення справедливості в державі на основі верховенства права.