У Києві, в приміщені Обласної державної адміністрації, з 25 по 28 липня триватиме виставка світлин з теми міжрелігійного та міжкультурного діалогу «Дещо спільне». На світлинах зафіксовано, як відбувається комунікація між представниками різних релігій та культур в Україні. Її організатори – релігієзнавець Руслан Халіков та журналістка Любов Єремічева – розповіли про виставку 17 липня в ефірі «Громадського радіо».
У Києві, в приміщені Обласної державної адміністрації, з 25 по 28 липня триватиме виставка світлин з теми міжрелігійного та міжкультурного діалогу «Дещо спільне». На світлинах зафіксовано, як відбувається комунікація між представниками різних релігій та культур в Україні. Її організатори – релігієзнавець Руслан Халіков та журналістка Любов Єремічева – розповіли про виставку 17 липня в ефірі «Громадського радіо».
«Ідея зародилася, коли ми усвідомили, що за півроку існування нашої неформальної групи міжрелігійного миру, засновницею якої я є, в нас накопичилися багато різних спільних світлин, які показують наш діалог трохи під іншим кутом, що ми можемо не тільки зустрічатися не тільки за круглими столами на прес-конференціях, а ми можемо спілкуватися горизонтально, відпочивати разом і спілкуватися.
Цією виставкою ми покажемо, що ми — представники різних релігій та культур, можемо дружити як люди. В доказ цьому в нас на цих вихідних відбувся міжрелігійний пікнік», – говорить Любов Єремічева.
За її словами, участь у цьому міжрелігійному пікніку взяли віруючі різних Церков і релігійних організацій: православні, греко-католики, індуїсти, мормони, мусульмани. «В нашому середовищі є ще і бахаї, і протестанти різних напрямків. Я називаю це наше середовище «тусівка», де немає якихось правил, де ми просто зустрічаємося, розповідаємо один одному про наші світогляди, у що ми віримо. При чому це відбувається без нав’язування та пропаганди», – розповідає Любов Єремічева.
Руслан Халіков продовжує: «Дійсно є тенденція, що різні віруючі збираються та проводять якісь спільні акції, переважно соціального характеру, там не йдеться про нав’язування своєї богословської думки іншим. Тобто люди різних вірувань хочуть дізнатися одне про одного та поділитися своїми враженнями. Якщо, наприклад, порівнювати з поляками, то українці не є такими клерикалами, а якщо порівнювати з чехами, то українці більш клерикально налаштовані. Дійсно, практикуючих віручих в Україні, наприклад, більше, ніж в Росії, і релігійних організацій в нас набагато більше, ніж в інших країнах. Тобто дійсно, значною мірою в нас люди релігійні, але загальна кількість агностиків та атеїстів приблизно дорівнює світовому рівню — 12-20%».
На запитання журналіста Громадського радіо Василя Шандри, хто мурує стіни між представниками різних релігій, Любов Єремічева відповіла: «Ми говоримо про мури на побутовому рівні, коли виникають непорозумінні в родині, якщо хтось прийняв іншу віру чи обрав собі партнера з іншими релігійними переконаннями. Інколи говорять, що всі мусульмани терористи, чи всі мормони забобонні. Але коли просиш людину навести конкретний випадок, як правило, з’ясовується, що це просто уявлення з пліток».