Віталій Лесів в своїй книжці досліджує значення тілесності в аскезі на основі вчення Григорія Палами. Сьогодні серед дослідників паламізму розгорілися дискусії щодо «реалістичного обожнення» у вченні св. Григорія Палами не лише в аспекті участі тілесності в обожненні, але і ролі євхаристії, яка завдяки своїй реалістичності не дозволяє історичному християнству перетворюватися на спіритуалістичне вчення.
Завдяки новітнім технологіям сьогодні існує можливість швидкого друку богословських книжок в електронному вигляді. В недалекому майбутньому більшість богословських праць будуть друкувати у вигляді електронних книжок. З книжки, яку Богословський Портал представляє сьогодні, починається друк серії «Українська богословська думка».
Віталій Лесів в своїй книжці досліджує значення тілесності в аскезі на основі вчення Григорія Палами. Також висвітлює конкретні аскетичні практики, які спрямовують людину до обоження та переображення. Все це пов’язано із темою так званого реалізму східно-православної аскетики: святі отці православного Сходу свідомо уникали спіритуалізму, розробляли тему участі тіла святих в обожненні. Сьогодні серед дослідників паламізму розгорілися дискусії щодо «реалістичного обожнення» у вченні св. Григорія Палами не лише в аспекті участі тілесності в обожненні, але і ролі євхаристії, яка завдяки своїй реалістичності не дозволяє історичному християнству перетворюватися на спіритуалістичне вчення (Паламізм як особлива форма візантійського неоплатонізму). Праця дослідника із Українського Католицького Університету Віталія ЛЕСІВА є актуальною і співзвучною сучасним дискусіям, оскільки ставить проблему участі тілесності в обожненні в більш широкому контексті, між іншим звертаючись і до теми євхаристії у вченні св. Григорія Палами про аскетизм.
Книжка публікується в авторській редакції.
Деякі твердження автора викликані занадто великим захопленням св. Григорієм Паламою, яке є помітною тенденцією в богословській думці УГКЦ. Так, В. Лесів пише: «Святитель Григорій Палама стає першим, хто систематично поєднує теоретичний аналіз обожнення з живим досвідом духовних практик». Між тим більш вдалим назване поєднання було у св. Максима Сповідника, а першим його здійснив систематично св. Григорій Ниський. Якщо ж під живим досвідом духовних практик розуміти ісіхазм, то попередник св. Гриигорія Палами св. Григорій Синаїт теж мав досвід такого роду поєднань. Тема участі тіла в обожненні оригінально розвивалась св. Симеоном Новим Богословом. Тому занадто сміливе твердження автора потребує корективи.
В цілому робота є гарною пропедевтикою в тему, під час глибокої розробки якої дослідники стикаються із серйозними проблемами. Оскільки паламізм здається безпроблемною богословською системою саме поки неопаламіт залишається на рівні пропедевтики. При більш глибокому дослідженні теології св. Григорія Палами католик звичайно повертається до вчення Томи, православний – до вчення св. Максима і каппадокійців.
В двадцять першому столітті розгортаються нові дискусії щодо єдності та різноманіття в історії християнської теології. Адже не можна не помітити значних розходжень у вченні про Бога між Томою і Паламою. Спроби знайти якийсь спрощений рівень розуміння, на якому ці вчення єдині є інтелектуальним жонглюванням богословів і вказує на їхню безвідповідальність перед Церквою. Здається, що несумісність теологічних концепцій Томи і Палами має підводити до необхідності вибору однієї із концепцій і навіть – вибору однієї із конфесій на основі прийняття тієї чи іншої теології. Але таке саме розходження у вченні про Бога було між Августином і каппадокійцями (найкращий вступ до проблематики: Попов И.В. Личность и учение блаженного Августина). І це не заважало існуванню єдиної Церкви.
Отже, в майбутньому матимемо повернення до глибоких досліджень розходжень теологіями Томи і Палами, Августина і каппадокійців. Саме до серйозного прояснення суті богословських розходжень закликає сьогодні папа Бенедикт XVI. Все це потребуватиме нових досліджень кожної із великих теологічних систем зокрема. Між іншим, новий етап переживатиме і вивчення теології св. Григорія Палами. Сьогодні українська богословська думка починає заглиблюватися в богословський всесвіт паламізму і книжка, яку друкує Богословський Портал – одне із яскравих свідчень про цей процес.
(.pdf)