Вкрадена ікона повертається до Національного музею у Львові

Презентація ікони “Хрещення Христове в ріці Йордан” ХVІ ст. із с. Либохора Турківського р-ну Львівської обл. відбудеться 23 березня 2012 року о 16.00 у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Це одна з понад 20 ікон, які були викрадені з музею у 1984 р.

Презентація ікони “Хрещення Христове в ріці Йордан” ХVІ ст. із с. Либохора Турківського р-ну Львівської обл. відбудеться сьогодні, 23 березня 2012 року, о 16.00 у Національному музеї у Львові імені Андрея Шептицького. Це одна з понад 20 ікон, які були викрадені з музею у 1984 р.

Як повідомила РІСУ завідуюча відділу давнього українського мистецтва НМЛ Марія Гелитович, ця ікона є частиною іконостасу в церкві Собору Пресвятої Богородиці у с. Лихобори, який потрапив до музею у 1914 р. Цей іконостас у 1928-29 рр. детально описав тодішній директор Національного музею у Львові Іларіон Свєнціцький. Це один з найстаріших збережених іконостасних комплексів в Україні.

У 1984 під час крадіжки у Вірменському соборі, де було фондосховище музею, злодії серед інших ікон XV-XVII ст., викрали три праздничні ікони з цього іконостасу. Ікону «В’їзд в Єрусалим» виявили в Німеччині під час виставки ікон з приватних колекцій. У 1998 р. розпочався процес її повернення і 2003 р. вона була передана музею.

Ікону «Хрещення Господнє» 1989 р. придбав нідерландський колекціонер у Мюнхені. У 2007 р. її запропонували купити музею у Реклінгхаузені. А в 2010 р. Музеєм ікон та Інститутом східнохристиянського мистецтва ODIGIA було ідентифіковано походження ікони і розпочато перемовини з її власником, який у 2011 р. погодився передати пам’ятку безоплатно цьому Інститутові з метою її повернення Національному музею у Львові. У лютому 2012 р. Інститут за сприяння Посольства України в Королівстві Нідерланди пам’ятку повернув до музею.

Залишається невідомою доля ще однієї викраденої ікони з цього іконостасу — «Благовіщення Марії».

Повернена ікона буде представлена разом з іншими іконами праздничного ряду іконостасу з с. Лихобори, які є в колекції музею. Нещодавно відомий реставратор Володимир Мокрій завершив їх відновлення.

Як зауважує Марія Гелитович, повернена ікона «Хрещення Господнє» вирізняється архаїзуючими елементами іконографії. «У центрі, на тлі умовно потрактованої ріки, стоїть нагий Христос, без пов’язки на стегнах. Таке зображення Спасителя як нового Адама, вільного від гріха, зустрічається у пам’ятках до XIV ст. У найдавніших пам’ятках українського іконопису в цій сцені Христос зображений вже з пов’язкою. Архаїчним можна вважати і жест двоперсного благословення опущеною внизу правицею Христа, що символізує хрещення Йорданських вод. У пізніший час цей жест Спасителя спрямований до Івана і групи людей, зображених за Предтечею». Науковець звертає увагу на інші цікаві особливості зображень на цій іконі. Зокрема, береги Йордану мають два різні кольори, що символізує дві природи Христа.

На думку мистецтвознавців, цей іконостас заслуговує на нове вивчення, оскільки дозволяє відкрити нові і маловідомі богословські символи давнього українського сакрального мистецтва.

Світлини Олександра Бриндікова