Місцем проведення богослуження була площа перед катедральним собором Святого Стефана у Шкодері. Беатифікаційну Святу Месу від імені Папи Франциска очолив Префект Конгрегації в справах святих кардинал Анджело Амато, інформує прес-служба Мукачівської греко-католицької єпархії.
Місцем проведення богослуження була площа перед катедральним собором Святого Стефана у Шкодері. Беатифікаційну Святу Месу від імені Папи Франциска очолив Префект Конгрегації в справах святих кардинал Анджело Амато, інформує прес-служба Мукачівської греко-католицької єпархії.
В урочистій беатифікаційній церемонії взяли участь архиєпископ Шкодеру-Пулту Анджело Массафра, єпископи з Косово, Чорногорії, Італії, Ховатії та багатьох інших країн, понад 300 священиків і десятки тисяч вірних з усієї Албанії, Косово, країн албанської діаспори, як також представники уряду й глави релійних спільнот країни.
Серед нових блаженних мучеників є два єпископи, серед яких архиєпископ Дурресу Вінценц Преннуші, що належав до Ордену Братів Менших Францисканців, 32 священики – 7 Братів Менших Францисканців, 3 отці-єзуїти, 1 семінарист, а також 4 мирян, серед яких одна дівчина, 22-річна Марія Туці, вчителька й кандидатка до Згромадження Сестер Стигматинок.
Албанія, проголосивши себе повністю атеїстичною країною, відзначилась дуже жорстоким переслідуванням усіх віруючих, як католиків і православних, так і мусульман. Католики зазнали особливих гонінь задля їхньої душпастирської динамічності та непохитної ідентичності віри.
У вересні 2014 року, підсумовуючи свій візит до Албанії, Папа Франциск сказав, що їдучи дорогою, яка веде з аеропорту до центральної площі албанської столиці, він помітив плакати з портретами священиків, які були вбиті під час комуністичної диктатури і щодо яких відкрито беатифікаційний процес. Але до них слід додати сотні християнських і мусульманських духовних осіб, які були вбиті, зазнавали тортур, були ув’язнені й депортовані лише за те, що вірили в Бога. Протягом згаданого періоду тисячі церков і мечетей були зруйновані, перетворені на склади або і кінотеатри, в яких пропагувалася марксистська ідеологія, знищувалися релігійні книжки.
«Пам’ять про ці трагічні події є суттєвою для майбутності народу, – підкреслив Святіший Отець. – Пам’ять про мучеників, які витривали у вірі є запорукою долі Албанії, тому що їхня кров не пролилась даремно, але стала посівом, що принесе плоди миру й братерської співпраці. Мученики не програли, вони – переможці. В їхньому героїчному свідченні відображається всемогутність Господа Бога, Який завжди утішає Свій народ, відкриваючи нові шляхи й горизонти надії».
В інтерв’ю для Радіо Ватикану кардинал Анджело Амато, Префект Конгрегації в справах святих, розповів, що знущання над єпископом Франо Джіні тривали майже 2 роки. Єпископа, звинуваченого в антикомуністичній пропаганді, після арешту піддавали жорстким тортурам, морили голодом і спрагою, підвісили на дереві на подвір’ї держбезпеки, били палицями до втрати свідомості та кинули в каналізацію. Однак, єпископ ще й далі залишайся живий і тоді його розстріляли разом з іншими.
А у проповіді під час беатифікаційної Святої Меси Префект Конгрегації у справах святих сказав: «Дякуючи Божому Провидінню, хресне дерево, яке зазнало бичувань під час комуністичного режиму, за прикладом Христа, розп’ятого і воскреслого, наново розквітло в Албанії з оновленою енергією. Церква, пам’ятаючи Христові слова: «Переслідували мене, переслідуватимуть також і вас» (Ів 15,18-20), після гонінь відродилась ще в більшій красі, підтримана також і свідченням своїх дітей-мучеників.
25 квітня 1993 року, відвідуючи Албанію, святий Іван Павло ІІ поблагословив наріжний камінь санктуарію Пресвятої Богородиці Доброї Ради, небесної Покровительки Албанії. Албанську Церкву з її єпископами, священиками та вірними, можна порівняти з віковим дубом, який не захитався під вітрами й бурями історії, але як і раніше міцно вкорінений у вірі в Христа».
Говорячи про те, як ставитись до нелюдською й кривавої диктатури, кардинал Анджело Амато сказав, що мусимо засвоїти слова Папи Франциска: «Не забувати про рани, але не шукати помсти. Прямувати вперед, трудячись з надією на велике майбутнє.