У Люксембурзі 11–14 березня відбулося пленарне засідання Північної єпископської конференції (NBK), яка у спільній заяві висловила підтримку українському народові.
«Зараз необхідне довготермінове бачення європейської стабільності, яке уможливить мир і справедливість. Щоб досягти цього, ми повинні бути впевнені, що наше власне коріння глибоке. Католицька Церква у країнах Північної Європи хотіла би зробити свій внесок у це. Українські біженці також є бажаними гостями у своїх громадах. Вони збагачують нас своїм духовним багатством», — акцентували єпископи Скандинавії. Про це повідомляє пресслужба Апостольського екзархату в Німеччині та Скандинавії.
Участь у конференції взяв також апостольський екзарх для українців візантійського обряду в Німеччині та Скандинавії владика Богдан Дзюрах, який поділився зі скандинавськими єпископами думками щодо російської агресії проти України.
Свій виступ апостольський екзарх Богдан Дзюрах розпочав зі слів вдячності за довголітню підтримку душпастирського служіння для українців на теренах Скандинавії, зокрема за постійну духовно-освітню формацію українських священників та катехитичну освіту для мирян. Також владика Богдан подякував за солідарність і підтримку українського народу в боротьбі з російськими окупантами.
«Ваша солідарність, дорогі владики, стала особливо вагомою, а для нас — цінною з початком повномасштабного вторгнення росії на територію України. Ваші швидкі й рішучі заяви на підтримку України й українського народу, Ваші відвідини наших громад від перших днів війни і при різних нагодах, Ваша матеріальна поміч у вигляді пожертв і гуманітарних проєктів, а передовсім Ваша молитва — усе це підтримує наш народ у цій нерівній боротьбі за власне існування і за власну гідність, а також зміцнює в нас надію на визволення України та відновлення справедливого і тривалого миру в нашій Батьківщині і тим самим в усій Європі», — мовив до єпископів владика Богдан, згадуючи також візит делегації Північної єпископської конференції у складі кардинала Андерса Арбореліуса та владики Еріка Вардена до України на початку травня минулого року.
Тут архиєрей відзначив важливість фінансової збірки для постраждалих від війни в Україні, яку було проведено у всіх католицьких парафіях Скандинавії у свято П’ятдесятниці, яку єпископи провели після відвідин України.
«Війна в Україні, на превеликий жаль, триває. Щоденно на Україну скеровуються десятки дронів і ракет, які несуть зі собою нові руйнування, смерті і страждання сотень тисяч невинних людей. Вкрай важкою залишається ситуація на фронті, а кожне зволікання з допомогою коштує нашим захисникам нових втрат територій і непоправних жертв. Міста Маріуполь, Буча, Ірпінь, Бородянка, Ізюм вже давно стали символами воєнних злочинів, які здійснили російські окупанти проти українського народу», — сказав владика Богдан, озвучивши статистику втрат, які понесла Україна за ці 2 роки війни йокресливши важкий морально-психологічний стан, який супроводжує щоденно не тільки українців на рідних землях, але і тут, за кордоном.
«Слушно сказала про себе і собі подібних людей відома українська медикиня і волонтерка Тайра, яка сама пережила жахіття російського полону: „Ми — покоління, яке ніколи вже не повернеться з війни“. І тим не менше, наш народ не падає у відчай. Як не раз наголошує Отець і Глава нашої Церкви Блаженніший Святослав: „Україна стоїть. Україна бореться. Україна молиться“», — наголосив український єпископ.
«У країнах екзархату на цей час офіційно зареєстрованими є майже 1,5 мільйонів українців, які тут знайшли захист і притулок, із них майже 213 тисяч перебувають у скандинавських країнах. Наша канцелярія підготувала синтетичний звіт про кількість біженців по країнах і про стан духовної опіки над ними, який я залишаю для Вашої ласкавої уваги. Порівняно зі станом до 24 лютого 2022 року ця кількість українців у наших країнах дуже зросла», — наголосив владика Богдан і навів приклади.
Також владика Богдан подякував єпископам за розуміння душпастирських потреб і сприяння в позитивному вирішенні запитів для духовної опіки українців, завдяки чому вдалося започаткувати служіння у восьми нових осідках.
Єпископ представив чотири елементи якісного душпастирства біженців та емігрантів: прийняття, захист, сприяння розвиткові й інтеграція.
«Нас, українців, до глибини душі зворушила спонтанна гостинність і відкритість, з якими європейці прийняли наших біженців 2 роки тому. Втім, це прийняття потребує більш структурованого та системного підходу, тому що жертовність приватних осіб і окремих родин не є безмежною і це зрозуміло», — сказав владика Богдан, говорячи про момент прийняття українців, які шукали порятунку зокрема у країнах Скандинавії.
«Там, де остигає любов, приходить нетолерантність, нетерпимість, а то й агресія. То ж на цей час в різних країнах західного світу спостерігається певна зміна настроїв і щодо ситуації в Україні загалом, і щодо українських біженців зокрема. Причини такого стану речей різні, і тут не місце для їхнього глибшого аналізу. Церква як Матір має стояти на сторожі гідності, прав та свобод людини й суспільства, а особливо маргіналізованих та знедолених», — наголосив єпископ, говорячи про захист, якого потребують українці, які вимушено покинули свої домівки, навівши низку агресивних випадків навіть із фатальними наслідками через вороже ставлення до українців.
«То ж захищати всіх, хто в небезпеці, зокрема біженців й емігрантів, — наш святий обов’язок. Відтак сприяння розвитку біженців та емігрантів і їхній інтеграції в місцеві суспільства, щоб вони, з одного боку, могли якомога повніше реалізувати свої таланти і свій потенціал та збагачувати місцеву Церкву і суспільство своїми неповторними дарами, а з іншого — залишалися собою, маючи право і можливість плекати власні традиції та власну культуру, практикуючи свою віру у власній мові і власному обряді тощо», — наголосив апостольський екзарх.