Володимир Цибулько вважає, що Церква перестає бути "політпрацівником держави"
На інтернет-конференції на сайті „Обозреватель”, яка пройшла наприкінці жовтня, народний депутат, відомий український літератор Володимир Цибулько відповів на запитання РІСУ.
— Як Ви оцінюєте нинішній процес об’єднання УПЦ КП і УАПЦ?
— Я вважаю, що це зустрічний процес суспільства і Церкви. Саме національної Церкви. І всякі розмови про канонічну територію в цій ситуації видаються цинізмом, адже відомо, що єдиною канонічною територією є людська душа. В суспільстві давно вже існує запит на єдину помісну Церкву, адже ще останні 7-8 років будь-яке опитування показувало, що незважаючи на те, що парафій Київського Патріархату майже наполовину менше, ніж Московського Патріархату, але більше 50% опитуваних завжди ідентифікували себе вірними Київського Патріархату. І те, що процес об’єднання набув реальних обрисів, в першу чергу – це реакція єрархів на суспільний запит.
— Чи після помаранчевих подій відбулася якісна зміна державно-конфесійних відносин?
— Після Помаранчевої революції нарешті держава спекалася свого одного із найдивніших продуктів тоталітаризму – Держкомрелігії, котрий, як відомо, зародився у надрах НКВД якраз у найжорсткіші сталінські роки. А в Конституції України, як відомо, декларується принцип відокремленості Церкви від держави. Тобто Церква нарешті перестає бути найнятим політпрацівником держави і повертається до роботи з істинно канонічною територією – з людською душею.
