Як не крутить Патріарх Кирил концепцію Руського світу, а все виходить «православіє-самодержавіє-народность»
Давайте поближче придивимося до програмної доповіді патріарха Кирила про руський світ.
Згідно із цією доповіддю у Руського світу мають бути три «основи» (докладний аналіз доповіді та дискусії навколо неї: http://risu.org.ua/ua/index/blog/~chernomorets/36590/):
Чому самі ці три основи? Дуже просто. Потрібно створити вчення про православ’я як основу для модернізації Росії. А Росія як відомо – це завжди імперія. Навіть у найбільш прозахідних росіян – «ліберальна імперія». А патріарх консервативний у світогляді, при всій відкритості до сучасних методів пропаганди. А що є квінтесенцією консервативного російського імперіалізму? Форму часів Миколи I: «православіє-самодержавіє-народность». Берете цю формулу, міняєте народність і самодержавство місцями – для маскування «творчих джерел». Виходить «православіє-народность-самодержавіє». І тепер називаєте «православіє» православними цінностями, «народность» замінюєте на російську культуру і мову, а «самодержавіє», щоб прямо не замінити на «путінізм» пишете як «особливі політичні традиції».
Залишається кілька запитань.
Чому виникла ідея пропагувати руський світ. У мене є гіпотеза. В деяких нових релігійних течіях використовується такий метод зомбування. В клас заводять кілька чоловік, із яких незначна кількість новачки. Показують різні предмети. А потім викладач робить вигляд, що щось показує, хоча нічого не має в руках. Але «старі кадри» в аудиторії кажуть «книжка» чи ще щось таке. Або на біле говорять чорне. «Новачки» спротивляться, але відчувають себе незатишно. І ті з них, що «ламаються» говорять на якийсь раз із всіма «книжка», «чорне» - і при цьому відчувають величезне полегшення, підйом, кафй більший за наркотичний. І ось здається нам всім показують такий фокус. «Руський світ» існує. Ясно, що його немає. Ні у версії класичного російського імперіалізму «православіє-самодержавіє-народность», ні у версії «православіє-російська мова-путінізм» неоімперіалізму сьогодення. Але припустимо ви погоджуєтеся. Існує! Кайф, злам свідомості. Ласкаво просимо в православну секту! Саме так – вірні російської церкви вже сьогодні помітно діляться на звичайних віруючих і на адептів російського світу. Останні фанатичні, знервовані, агресивні у відстоюванні власних переконань, залежні від «гуру», культ особистості якого роздмухується все більше і більше. Особливо важливо, щоб подіяло на священиків. Про що вони говорять на єпархіяльних зібраннях? Непосильні податки в єпархію? Непосильні збори "на собор". Ось увіруй в Руський світ, відчуй кайф, і всі проблеми заддуться мізерними! Ось увівував в Руський світ Андрій Ткачев - і зробив ще більш глобальне відкриття (під впливом психологічного ефекту): "все мені дозволено!" І сказав, що православні чоловіки просто повинні "ламати" власних жінок, особливо фізично (http://theology.kiev.ua/audio_single.php?mid=39&cid=51). І приходять до православних психологів жінки, у яких барабанні перетинки лопнули - так їх били. І приводять хворих дітей, хвороби яких почалися після "виховання жінок"...
І куди веде цей шлях? Як і всі російські «особливі шляхи» - в нікуди. Вже не раз українців примушували прогулятися цими шляхами. Вижити вдалося виключно чудом і великим терпінням народу.
Шкода тільки росіян. Велика країна, велика культура, великий народ. А що не почнуть робити – все виходить автомат Калашнікова (за вдалим висловом Чорномирдіна). Або «православіє-самодержавіє-народность». Пора вже придумати щось більш людське, більш Боже.