8 жовтня в рамках ХIV Екуменічного соціального тижня «Плекаючи спільне благо: разом до сталого розвитку суспільства» відбувся міжнароднтй семінар «Сталий розвиток в екуменічній перспективі».
За словами орнанізаторів, це був міжнародний семінар про те, чому екуменізм не може ігнорувати питання сталого розвитку, а дискусії про зміст сталого розвитку не можуть оминути християнської спадщини в її екуменічному вимірі. Говорили про те, як фінансові ринки можуть негативно вплинути на інтегральний людський розвиток, релігійні підходи до цілей сталого розвитку в епоху культурних воєн, участь релігійних організацій України у реалізації та просуванні цілей сталого розвитку, про екологічну кризу та християнську чесноту надії.
Про три моделі розвитку суспільства: аскетичну, євхаристійну і стосункову – говорив д-р Віорель Коман, ст. наук. співр. факультету богослов’я і релігійних студій Лювенського католицького університету. Він зауважив: «Євхаристійна модель взаємодії зі світом вчить визнавати людей і весь космос як дар, який маємо повернути Богові. Ця модель твердить, що все пов’язано і вище від нас. Відповідно, люди не повинні населяти світ як експлуататори, маємо бути суб’єктами, які розвиватимуть вертикальну і горизонтальну інтеграції – між Богом і людьми та між людьми загалом. Ми повертатимемо ці дари людям і Богу. Зі сталого розвитку сприймаємо світ не тільки як сировину, щоб здобувати матеріальні блага, не тільки як антагонізм, який експлуатично трансформує світ. Ця модель тлумачить розвиток як дар у всіх аспектах. Ми повинні дбати теж для майбутніх поколінь. Порятунок людини неможливо розглядати без порятунку навколишнього середовища. Світ – це не те, що є нашою власністю, що передали нам предки, це реальність, яку позичили у майбутніх поколінь, тому потрібно буде повернути цей борг їм».
Отець д-р Олег Кіндій, доц. кафедри богослов’я УКУ, голова громадської організації «Центр екобогослов’я та сталого розвитку», наголосив: «Коли Україна вийшла з Радянського Союзу і настала економічно-політична криза, саме Церкви (греко-католицька, православна, протестантські Церкви та інші релігійні організації) певною мірою почали компенсувати всі ці соціальні функції, які свого часу виконувала держава. Україна – ще досі одна з найбідніших країн Європи, хоч є асоційованим членом ЄС, соціальні стандарти ще дуже повільно впроваджуються на державному та на інших рівнях, саме релігійні організації виконують зараз компенсаторську функцію в соціальному вимірі». Він також навів приклад УКУ, який вперше в Україні запропонував суспільно орієнтоване навчання, залучаючи студентів до вирішення громадських нагальних проблем.
Як фінансові ринки впливають на інтегральний людський розвиток – висвітлив Іван Прунак, магістр богослов’я УКУ, магістрант факультету богослов’я і релігійних студій Лювенського католицького університету. За його словами, Церква не є проти встановлення відсоткової ставки, але будь-яка лихварська діяльність, яка вимагає надмірних відсоткових ставок, визнається етично і морально нездоровою з погляду Католицької Церкви.
Д-р Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій УКУ, зауважив, що не можна сприймати порізно конфлікт між релігійним і секулярним, або між традиційним і модерним. Вони насправді не відрізняються. Конфлікти через цінності, які залучають релігійних учасників, або постсекулярні конфлікти не є конфліктами між секулярними і релігійними світоглядами, а між ліберально прогресивними та консервативно традиціоналістськими позиціями. За його словамим, по суті, розвиток, лібералізм і навіть секулярність можливо захистити на богословській основі.
Пригадаємо, ХІV Екуменічний соціальний тиждень «Плекаючи спільне благо: разом до сталого розвитку суспільства» відбувся у Львові 5–9 жовтня. Ініціатором та організатором Всеукраїнського суспільного форуму був Інститут екуменічних студій Українського католицького університету.